Перші відомості про статистику

Педагогіка » Прикладна спрямованість шкільного курсу математики » Перші відомості про статистику

Сторінка 7

VI. Підсумок уроку.

Учитель. Кожна модель зберігає лише важливе для дослідження даного об'єкта і тому ніби очищає, вивільняє потрібну нам інформацію від безлічі інших характеристик, які в даному випадку нас не цікавлять. Тому потрібна інформація фіксується, так би мовити, в чистому вигляді, що дає можливість відразу побачити закономірності, які нас цікавлять, і навіть виявити такі, які поза математичною моделлю залишалися б прихованими, нерозкритими.

Учені, які вміли читати закодовану в моделях інформацію, робили визначні відкриття «на кінчику пера». Рівняння чи нерівності щедро розкривали їм таємниці глибинних закономірностей природи, дарували нові елементарні частинки, планети, чорні дірки, квазари й інші загадкові об'єкти реальної дійсності і відношення між ними.

На уроці з'ясували, як математична модель виникає із реальної задачі і як отримує свій подальший розвиток; ознайомились з тим, як математична модель може бути придатна для класу конкретних задач, а також із застосуванням математичних моделей у різних галузях науки і техніки.

VII. Домашнє завдання.

П.1, № 760, 764 - А; № 767, 768 - Б (за підручником ).

Прикладна спрямованість навчання математики формує в учнів розуміння математики, як методу пізнання та перетворення оточуючого світу, який має розглядатися не тільки областю застосувань математики, а й невичерпним джерелом нових математичних ідей. Навчання математичного моделювання, застосування математичних знань до розв’язування задач прикладного змісту, що виникають поза межами математики і розв’язуються математичними методами, сприяє зміцненню мотивації навчання, системності, дієвості, гнучкості знань, стимулює пізнавальні інтереси учнів. Різним аспектам реалізації практичної і прикладної спрямованості навчання математики в школі присвячені роботи Адигозалова А. С., Алексюка А.М., Бермана В.П., Бугаєвої М. О., Варданяна С.С., Величка Є.П., Возняка Г.М., Гусева В.О., Горошка Ю. В., Закарлюк Л.І., Колягіна Ю.М., Короткової Л.М., Ігнатенка М.Я., Маланюка М.П., Пікан В.В., Рижика В.І., Соколенко Л.В., Слєпкань З.І., Терешина Н.А., Шапіро І.М., та ін Проблема посилення прикладної спрямованості навчання математики в основній школі, інноваційний характер введеної навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів, відсутність навчально-методичного забезпечення для проведення предметної практики з математики, як комплексної позаурочної форми навчання в умовах запровадження освітніх стандартів та особистісного спрямування шкільної освіти базового рівня й обумовили вибір теми курсової роботи: «Прикладна спрямованість шкільного курсу математики». У педагогічних дослідженнях прикладну спрямованість математики розуміють як змістовний та методологічний зв'язок шкільного курсу з практикою, що передбачає формування в учнів умінь, необхідних для розв’язування засобами математики практичних задач. Поставлені перед школою завдання щодо поєднання навчання з подальшою продуктивною працею, підвищення ефективності навчання можуть бути реалізовані за умови зміни відношення педагогів до навчального процесу.

Рівень і якість шкільної математичної освіти можна поліпшити підсиленням її прикладного, практичного та політехнічного спрямування. Прикладне спрямування включає вміння учнів засобами математики досліджувати реальні явища, складати математичні моделі задач та спів ставляти знайдені результати з реальними. Практичне спрямування шкільного курсу математики передбачає формування в учнів умінь використовувати здобуті знання під час вивчення як самої математики, так і інших дисциплін. Політехнічне спрямування передбачає використання математичних знань для пояснення виробничих циклів, процесів обслуговування та керування, полегшення вивчення інших предметів (фізики, хімії, креслення, трудового навчання тощо).Відомо, що ефективним є також навчання, яке в єдності з вихованням забезпечує активізацію мислення учнів і свідоме засвоєння ними системи наукових знань, спонукає у них бажання та потребу в цих знаннях і викликає інтерес до предмета, допомагає розвитку здібностей кожного учня, розвиває вміння та навички застосовувати отримані знання на практиці, а також самостійно здобувати ці знання. Підвищенню ефективності навчання математики сприяє розв'язування задач практичного змісту. Звернення до прикладів із життя і навколишньої дійсності полегшує вчителю організацію цілеспрямованої навчальної діяльності учнів.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8

Цікаве про педагогіку і навчання:

Вікові особливості фізичного розвитку школярів
Для організму школярів молодших класів (7-12 років) характерний плавний розвиток анатомо-фізіологічних систем без статевих відмінностей. Спостерігається деяке переважанням темпів росту тіла в довжину ...

Структура нового шкільного самоврядування
Шкільний «Парламент» згідно нової структури має новий вигляд. Посади та організації перероблені на козацький лад: - Школа – Січ, де кожен учень козак чи козачка; - Шкільний Парламент – Козацька Рада, ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net