Ейдетика і формування правильної вимови звуків

Педагогіка » Ейдетика. Використання символів на логопедичних заняттях » Ейдетика і формування правильної вимови звуків

Сторінка 1

Своєчасний і правильний розвиток мови дає дитині змогу більш свідомо сприймати предмети та явища навколишнього світу. Тому будь-які порушення мовлення так чи інакше впливають на її діяльність і поведінку, зумовлюють недостатню розумову пізнавальну активність. Серед дітей, які говорять погано й неправильно, зазвичай, з’являються інтелектуально пасивні "мовчуни". Особливе важливе значення має правильна та чітка вимова звуків і слів у час навчання грамоти. Крім того, існує також діалектичний зв'язок між сформованістю мовлення та загальним розумовим розвитком дитини (К. Ушинський, Л. Виготський, С. Рубінштейн, А. Лурія та ін.)

Рівень розвитку розумових здібностей дошкільнят і молодших школярів чимало важить для успішного оволодіння ними програмним матеріалом. Розвивальний ефект навчання залежить від того, які знання повідомляються дітям і в який спосіб. Вчені - психологи і педагоги (О. Запорожець, А. Усова, Н. Поддьяков) довели необхідність прямого керування з боку дорослих розвитком розумових здібностей дітей. З цією метою вони радять у процесі навчально-виховної роботи послуговуватися різноманітними символами, знаками, замінниками, наочним моделюванням (схемами, планами, кресленнями). Спеціальні дослідження свідчать, що навчання з використанням цих засобів має розвивальний характер.

Заміною, власне, є використання під час розв’язання розумових завдань умовних "образів" реальних явищ і предметів, різних знаків та символів. Символ - це певний знак, емблема, що умовно позначає якесь поняття, щось абстрактне.

Застосування образів-символів мовних звуків у корекційній роботі з дітьми дає змогу повніше використовувати резерви розумового розвитку дитини, а також створювати належне навчально - розвивальне середовище. Педагогічна технологія з опорою на образи-символи (за М. Фомичовою) передбачає не лише формування відповідних артикуляційних навичок, а й саморозвиток, самоконтроль, самокорекцію вад вимови звуків; перехід від активності дорослого до активності самої дитини.

Педагоги та фахівці мають враховувати, що в дошкільнят і молодших школярів мовні центри Брока та Верніке у лобній ділянці лівої півкулі мозку ще не є достатньо розвиненими для абстрактного мислення. Використання ж символів у корекційній роботі створює відповідне предметно-стимулююче середовище, яке забезпечує формування сенсомоторної цілісності дітей (емоційності, інтелекту, волі), підтримує єдність думки, почуттів і дій.

Оперування символами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звуків, створює безпосередні передумови для самостійної корекції їх, для звукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу дає змогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас.

Внаслідок вікової недорозвиненості аналітико-синтетичної діяльності мозку дитина ще не здатна належним чином порівнювати свою неправильну (дефектну) звуковимову з правильною. У такій ситуації самоконтроль є недостатнім або взагалі відсутній. І саме символ слугує тією опорою, тим помічником, який самоорганізовує, налаштовує на правильну звуковимову, скорочує термін виправлення наявних мовленнєвих вад.

Позитивний вплив допоміжних чинників на запам’ятовування навчального матеріалу довели ще наприкінці XІX століття психологи-експериментатори Г. Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман. Роботі логопеда з дітьми допомагає символізація звуків. Символ - це наочна уява про звук, яка є зразком для наслідування у вимові. Орієнтуючись на пропоновані символи, діти запам’ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук. Таке запам’ятовування з опорою на образ називається ейдетичним (грец. ейдос - "образ").

За науковим визначенням ейдетизм - це особливий різновид образної пам’яті, здатність найбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів, які в даний момент не діють на органи чуттів. Фізіологічно основною ейдетичних образів є залишкове збудження зорового аналізатора.

Явище ейдетизму пов’язане з таким феноменом людського мозку як уміння "бачити" предмет, що вже безпосередньо не сприймається. Ейдетик не згадує, а ніби продовжує бачити, чути, відчувати те, чого вже біля нього немає. Вчені довели, що образне мислення закладене в дитині від природи і притаманне їй завжди.

Ейдотехніка - теорія, створена в марбурзькій психологічній школі (Німеччина) у 20-40 роках XX ст. Засновник цього вчення Е. Менш стверджував, що ейдетизм як різновид образної пам’яті є закономірною стадією дитячого розвитку, що сягає свого піку в 11-16 років. Прихильний до ейдетики педагог може задіювати необмежені резерви мислення дитини, розвиваючи її природну здатність мислити образами.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Модель засвоєння бази знань з теми. Проектування професійних умінь учнів
Модель засвоєння бази знань навчальної теми — це перелік елементів змісту навчання з визначенням рівня засвоєння кожного. Рівні засвоєння елементів бази знань Мета засвоєння елементів бази знань Орга ...

Методи зниження агресивності у дітей дошкільного віку
На підставі вивченої літератури, можна зазначити, що думка сучасних представників, вище описаних напрямів, різні в поглядах на суть і витоки агресивної поведінки, загальним для них є визнання впливу ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net