Фізична культура як соціальне явище та складова навчального процесу

знання і дотримання здорового способу життя;

знання основ організації і методики найбільш ефективних видів іформ раціональної рухової діяльності й уміння застосовувати їх на практиці у своїй фізичній активності;

знання основ методики оздоровлення і фізичного удосконалення традиційними і нетрадиційними засобами і методами фізичної культури;

знання основ професійно-прикладної фізичної підготовки й уміння застосовувати їх на практиці;

знання основ фізичного виховання різних верств населення;

стійка навичка до щоденних занять фізичними вправами у різноманітних раціональних формах;

систематичне фізичне тренування з оздоровчою або спортивною спрямованістю;

виконання відомчих нормативів професійно-прикладної психофізичної підготовленості;

поінформованість про всі головні цінності фізичної культури і спорту.

Як чітко видно з наведеного фрагменту програми, основним результатом занять з фізичного виховання вважаються певні знання: з 9 позицій 6 містять саме знання або поінформованість. Серед інших трьох - це навички щодо занять фізичною культурою та виконання відомчих нормативів. Ціннісне ставлення до фізичної культури і спорту самих студентів як основа систематичності включення у ці види діяльності не увійшли в остаточний перелік. В той же час у сукупності завдань про це згадується. У програмі стверджується, що: "Для досягнення мети фізичного виховання студентів передбачається комплексне вирішення таких завдань:

- формування розуміння ролі фізичної культури в розвитку особистості і підготуванню її до професійної діяльності, мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури, установлення на здоровий спосіб життя, фізичне вдосконалення і самовиховання, потреби в регулярних заняттях фізичними вправами і спортом;

формування системи знань з фізичної культури та здорового способу життя, необхідних у процесі життєдіяльності, навчання, роботі, сімейному фізичному вихованні;

зміцнення здоров'я, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, профілактика захворювань, забезпечення високого рівня фізичного стану, працездатності протягом всього періоду навчання;

оволодіння системою практичних умінь І навичок занять головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності, забезпечення,зберігання і зміцнення здоров'я, розвиток й удосконалення психофізичних можливостей, якостей і властивостей особистості;

набуття фонду рухових умінь і навичок, забезпечення загальної і професійно-прикладної фізичної підготовленості, що визначають психофізичну готовність випускників вищого навчального закладу до життєдіяльності й обраної професії;

придбання досвіду творчого використання фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності для досягнення особистих і професійних цілей, і т. інш.".

Таким чином, аналіз запропонованої Інститутом змісту і методів навчання базової навчальної програми "Фізичне виховання" для вищих закладів освіти України III і IV рівнів акредитації показує, що в основу навчального процесу з відповідного предмету закладено багатофункціональні основи, які в основному розкриваються у змісті завдань. Що ж стосується результатів вивчення цього предмету, представлення відповідних показників у моделі випускника, то ціннісний компонент (ціннісне ставлення до фізичної культури і спорту як важливої складової загальної життєдіяльності людини, її професійної діяльності) тут представлений лише у формі "поінформованості про всі головні цінності фізичної культури і спорту".

Цікаве про педагогіку і навчання:

Поняття „дитячої активності” в методиці І.О. Соколянського
Одне з ключових понять педагогіки І.О.Соколянського і його учня та послідовника А.І.Мещерякова – поняття "власної дитячої активності". Оскільки сліпа дитина, що рано втратила слух, унаслідо ...

Специфіка японських казок
У спеціальній науковій літературі казка визначається як один із головних жанрів народної усно-поетичної творчості. За своєю літературно-художньою формою казка є епічним, повіствовальним художнім твор ...