Фізична культура як соціальне явище та складова навчального процесу

Зупинимось ще на одній точці зору щодо специфіки фізичної культури.

Як підкреслює О.О. Тер-Ованесян, завдання занять фізкультурою і спортом вирішують три форми діяльності (функції, що виконує викладач:): навчання, розвиток і виховання.

За думкою автора, навчання спрямовано на оволодіння технікою фізичних вправ, навичками санітарії і гігієни, спортивною технікою і теоретичними знаннями.

Під розвитком на заняттях фізичною культурою і спортом, вважає автор, слід розуміти зміцнення здоров'я, удосконалення рухових здібностей, форм тіла, а під вихованням - формування ідеологічних переконань, норм поведінки, відповідних вимогам суспільства, певних сторін інтелектуальної, вольової і емоційної сфер, рис характеру, естетичних смаків і етичних уявлень.

Цього автора вважають одним з провідних фахівців з теорії і практики фізичного виховання . Дійсно, для відповідного часу його погляди були, безумовно, корисними. Разом з цим, з позицій сьогодення, слід внести деякі корективи. По-перше, спостерігається певна плутанина у розподілі завдань за напрямками "розвиток" і "виховання". Адже не зовсім зрозуміло, чому розвиток інтелектуальної, вольової, емоційної сфер віднесено до виховання, а напрям розвитку обмежується удосконаленням рухів і форм тіла, зміцненням здоров'я. По-друге, не можна погодитись з тим, що напрям пізнання містить засвоєння техніки фізичних вправ, навичок санітарії. Нарешті, автор фактично ототожнює поняття фізичної культури і спорту.

У докторський дисертації І.А. Кошбахтієва, присвяченій визначенню науково-педагогічних основ удосконалення фізичного виховання студентів, організація фізичного виховання студентів розглядається як „ .керована педагогічна система, яка містить у собі необхідні структурні елементи:

оцінку фізичного розвитку, статури, фізичного стану;

особливості типологічних властивостей особистості для ефективності навчально-виховного процесу и побудови заняття;

спеціальні вправи для покращення здоров`я;

посилення мотивації заняттями фізичною культурою і спортом;

корекція педагогічних впливів з використанням результатів педагогічного контролю і тестування".

Автор вважає, що ефективність занять з фізичного виховання шляхом впровадження відповідної системи значно покращиться. А для цього необхідно вирішити наступні завдання:

1) досліджувати фізичний стан контингенту як основу цілеспрямованого управління процесом фізичного виховання студентів;

досліджувати основні властивості нервової системи і типологічні характеристики особистості студентів для індивідуалізації навчально-виховного процесу І ефективності побудови оздоровчого заняття;

виявити форми педагогічного контролю як базисного забезпечення педагогіки співробітництва і ефективний метод управління процесом фізичного виховання;

виявити ефективні раціональні методи мотивації в систематичних заняттях фізичними вправами;

виявити ефективні форми організації навчального процесу,вдосконалення фізичного виховання студентської молоді;

встановити раціональні методи і засоби вдосконалення навчально-виховного процесу фізичного виховання студентів.

Отже, автор розглядає фізичне виховання поза контекстом як професійної підготовки, так і особистісного розвитку. Незважаючи не пропагування педагогіки співробітництва, студент фактично виступає об,єктом педагогічного впливу, без залучення власних механізмів активності.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Експериментальна методика оцінювання на уроках літератури
Цю методику запропонувала Марина Анатоліївна Барабанова (1958) - вчитель російської мови та літератури московської школи з поглибленим вивченням іспанської мови імені Сервантеса. Лауреат Гранта Москв ...

Види і структура організації самостійної роботи на уроці в початкових класах
Мета організації самостійної роботи визначає її зміст і методику. Тому види самостійних завдань надзвичайно різноманітні й водночас вони відбивають специфіку формування основних умінь і навичок саме ...