Особливості ставлення студентів до фізичної культури і спорту за традиційною та експериментальною організацією навчання

Педагогіка » Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури » Особливості ставлення студентів до фізичної культури і спорту за традиційною та експериментальною організацією навчання

У розділі наводяться і аналізуються експериментальні дані, що дозволяють з різних позицій охарактеризувати ставлення студентів до фізкультури і спорту, а також до відповідного навчального предмета у системі їх професійної підготовки.

Виходячи з теоретичної моделі, ставлення студентів до фізичної культури можна розглядати як певну суб'єктивну систему, що складається з трьох компонентів:

1) ставлення до фізичної культури як життєвого феномену;

2) ставлення до відповідного предмета ("Фізичне виховання") у структурі професійної підготовки;

3) ставлення до безпосередніх занять з даного предмета.

У спеціальному дослідженні, що включає анкетування студентів, бесіди, спостереження за діяльністю була показана наявність між цими трьома підсистемами як взаємовідповідності, так і певних розбіжностей. Навіть визнання студентами значущості фізичної культури в житті людини не завжди підкріплюється позитивним ставленням до відповідного предмету; значна частина студентів (приблизно третина від загального масиву опитаних) відчувають на заняттях значний дискомфорт.

Показовим можна вважати і такий факт. Усі студенти на запитання "Чи впливають заняття з фізичної культури на якість професійної підготовки, і якщо так, то як?" відповіли ствердно, однак підтвердити це реальними аргументами не змогли. Фактично жоден учасник опитування не дав розгорнутої відповіді.

Отримані дані дозволяють стверджувати, що ставлення студентів до фізичної культури визначається насамперед віковими особливостями, коли потреба у фізичній активності є найбільш високою. Мотивація занять спортом, відвідування відповідних навчальних занять диктується насамперед почуттям задоволення, одержуваного від фізичних навантажень ("м'язової радості"). Більш складні функції, що потенційно може виконувати фізична культура в житті людини, у підготовці майбутнього професіонала, виявляються для них неактуальними. Не сприяє цьому і традиційна програма підготовки, що презентує відповідні завдання в схованому від студента вигляді. Цей аспект докладно був розглянутий у першому розділі, при аналізі діючої програми з фізичного виховання ("Базова навчальна програма для вищих навчальних закладів освіти України III і IV рівнів акредитації").

Виходячи з цього, у формуючому експерименті було поставлено і реалізовано завдання розробити такий зміст і методику викладання навчального предмету "Фізичне виховання", який би базувався на полісистемній мотивації студентів і кінцевою метою мав формування ціннісного ставлення студентів до відповідної сфери життєдіяльності.

Логіку побудови експериментального курсу та отримані результати подаємо у підрозділах 3.2 та 3.3.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Нова парадигма освіти, її основні витоки
На історичній межі тисячоліть ми стаємо не тільки просто свідками, а й безпосередніми учасниками тих дійсно кардинальних змін, які відбуваються практично в усіх основних сферах суспільного буття. Ці ...

Гендерний підхід у вивченні проблеми домашнього насилля
Багато теорій намагалися пояснити поведінку насильників. Існує теорія, що така природа чоловіків, що вони народжуються агресивними. Ми бачили раніше, самі по собі біологічні докази непереконливі. Хоч ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net