Експериментальне дослідження ставлень студентів до фізичної культури і спорту

У сучасному суспільстві одним з найактуальніших завдань є вирішення питань збереження фізичного здоров'я нації, яке помітно погіршилось за останні роки. Тут діє безліч факторів: наслідки Чорнобильської катастрофи, несприятливий стан екологічного середовища в більшості регіонів України, значне зниження матеріального добробуту населення, тощо.

Водночас помітним є зниження позитивного ставлення населення, і в першу чергу молоді, до цінностей фізичної культури і спорту. Все більш популярними стають, замість рухової активності, комп'ютерні ігри, йде інтелектуалізація навчання, знижуються реальні можливості школярів і студентів прилучатись до спорту через широкодоступні раніше спортивні секції, гуртки, туризм.

Вважаючи явно несприятливою тенденцією зниження ціннісного ставлення до фізичної культури в суспільстві в цілому, не можна не помічати і безумовно позитивні зміни. За останні роки значна увага приділялась такому аспекту, як валеологічне виховання дітей та молоді (хоча відповідний предмет, що викладався у школах та вищих навчальних закладах, викликає багато критичних зауважень). В цілому ж слід відмітити суттєве зменшення реальних можливостей населення стосовно занять спортом та фізичною культурою: закриваються або стають платними спортивні секції, з життя суспільства вилучаються популярні раніше масові фізичні заходи, значно меншими стають можливості для активного відпочинку. Зменшується кількість спортивних змагань і відповідно кількість уболівальників за багатьма видами спорту. Все це не може не вплинути на ставлення дорослих, молоді, дітей до фізичної культури, яка все більш стає "непопулярною". А це створює небезпеку все більшого відлучення молодого покоління від фізичної активності І, як наслідок, погіршення стану здоров'я.

Особливо актуальним є питання збереження та розвитку ціннісного ставлення до фізичної культури у студентів педагогічних навчальних закладів. Адже від того, як ставиться майбутній вчитель до власного здоров'я, його збереження та поліпшення в процесі навчання, суттєво залежить в наступному його професійна працездатність. Позитивне ставлення вчителя до фізичної культури, незважаючи від того, який предмет він викладає, є взірцем для учнів, багатократно тиражується та відтворюється в дитячих ставленнях. Участь вчителя разом з учнями у спортивних змаганнях, туристичних походах є вагомим фактором налагодження позитивних міжособистісних стосунків, дійовим засобом виховання.

Тому сьогодні актуальним є вивчення особливостей ставлень, що складаються у молоді до фізичного виховання і спорту. В проведеному дослідженні це питання розглядалось в декількох ракурсах, що дозволило забезпечити комплексний підхід до висвітлення ряду актуальних аспектів.

а) Комплексне дослідження ставлень студентської молоді до фізичної культури і спорту

До дослідження було залучено студентів Глухівського державного педагогічного університету, що навчаються на різних факультетахта за різними спеціалізаціями: філологічному - українська мова - 55 осіб, педагогічному - початкове навчання - 62 осіб, фізико-математичний факультет - 48 Усього в констатуючому експерименті взяло участь 165 студентів.

Програму дослідження складало: а) вивчення ставлень студентів до предмету і занять з фізичного виховання у вищому навчальному закладі (поточна оцінка) та у школі (ретроспективна оцінка); б) місце фізичної культури і спорту в системі життєвих цінностей студентів; в) визначення мотивів занять фізичною культурою та спортом. Використовувались такі методи дослідження: спостереження, опитування, бесіди, анкетування, тестування.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Визначення поняття „здоров`я” людини, його компоненти та передумови
Сучасні уявлення світової науки стосовно феномена здоров`я людини ґрунтуються на новому розумінні актуальності проблеми виживання людства взагалі. Наприкінці ХХ століття лідери світової науки залучил ...

Формування міжкультурної та соціокультурної компетенції
Проблема формування соціокультурної компетенції (СКК) набула особливої актуальності у 90-х роках минулого століття, коли були детально досліджені її складові: країнознавча (Н.Брукс, М.Бірам, Л.П.Голо ...