Експериментальне дослідження ставлень студентів до фізичної культури і спорту

Педагогіка » Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури » Експериментальне дослідження ставлень студентів до фізичної культури і спорту

Сторінка 13

Рис. 3.2. Частка студентів, що не мають прояву відповідних мотивів до занять фізичною культурою і спортом

Отже, в цілому мотивація занять фізичною культурою і спортом у значної кількості студентів є недостатньо мотивованою, тобто студенти більш схильні ставитися до відповідного предмету у навчально-виховному процесі вузу як до формальної необхідності, ніж до засобу задоволення особистих потреб. Найбільшою мірою це стосується мотиву соціального самоствердження, на другому місці за ступенем прояву йде мотив прагнення до фізичного саморозвитку, на третьому - емоційного задоволення. Найменший показник у мотивів фізичного самоствердження, соціально-емоційного та досягнення успіху.

Разом з цим, слід враховувати, що методика виявляє не стільки реальний розподіл мотивів, скільки ступінь їх визнання (усвідомлення) студентами. Тому є необхідність подальшого дослідження цього питання з залученням психологів. Але це виходить за межі нашого дослідження й складає перспективну наукову проблему.

На наступному етапі роботи у цьому напрямку було проведено опитування 45 студентів за методикою В.І. Тропнікова. Ця методика складається з опитувальника, який містить 109 питань. Кожне питання відображає певну причину, яка спонукає людину займатись фізкультурою та спортом. Студенти оцінювали ці причини за 5-бальною системою у двох аспектах:

а) за ступенем впливовості на людей в цілому,

б) за ступенем впливу у їх власному житті. За результатами визначалась ступінь визнання студентами значущості 11 мотивів:

1) спілкування;

2) пізнання;

3) матеріальних благ;

4) розвитку характеру та психічних якостей;

5) досягнення фізичної досконалості;

6) покращення самопочуття та здоров'я;

7) прагнення естетичного задоволення та гострих почуттів;

8) надбання корисних для життя (у тому числі професійної діяльності) умінь та знань;

9) потреба у схваленні;

10) прагнення підвищити престиж, бажання слави;

11) колективістична спрямованість.

Отримані результати оброблялись таким чином:

визначалась кількість балів, які було набрано кожним студентом по кожному із 11 мотивів-категорій за двома ракурсами: оцінка інших та оцінка себе;

кількісні показники, отримані за кожним блоком, розподілялись за рівнями: високий, середній, низький.

Визначення кількісних показників, що відповідають певним рівням, склало особливу проблему. Це було викликано тим, що кількість відповідей по кожному мотиваційному блоку у методиці помітно відрізнялась. Для забезпечення можливості проводити порівняння між окремими блоками, а також визначити розподіл студентів за відповідними рівнями, було визначено такі кількісні значення.

За блоками "спілкування", "отримання матеріальних благ", "розвиток характеру та психічних якостей", "покращення самопочуття та здоров'я", які містили по 8 питань, реально могло бути отримано оцінки у діапазоні від 8 до 40 балів. Тому прийнято такі межі рівневих значень: низький рівень - 8-18 балів, середній рівень - 19-29 балів, високий рівень - 30-40 балів.

За блоком "пізнання" (4 питання, діапазон 4-20 балів): низький рівень - 4-9 балів, середній рівень - 10-15 балів, високий рівень - 16-20 балів.

За блоками "досягнення фізичної досконалості", "прагнення підвищити престиж, бажання слави" (10 питань, діапазон 10-50 балів): низький рівень - 10-23 бали, середній рівень - 24-37 балів, високий рівень - 38-50 балів.

Страницы: 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Цікаве про педагогіку і навчання:

Графічні навички
Графічні навички потребують оволодіння дитиною цілого ряду усвідомлених дій у правильному зображенні елементів букви, самої букви, поєднанні її з наступними. Для прикладу наведемо тільки перелік дій, ...

Використання дитячих музичних інструментів на уроці музики
Прикладом використання на уроках музичних інструментів може служити «Семеро козенят» з опери М. Коваля «Вовк і семеро козенят». Дитяча творчість починається з «обстеження» звукових можливостей інстру ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net