Експериментальне дослідження ставлень студентів до фізичної культури і спорту

б) виконують без особливого захоплення, але цілком спокійно, адже цього не можна уникнути;

в) більше подобається триматись осторонь і спостерігати, як виконують вправи інші;

г) виконують, але при цьому дуже побоюються щось зробити не так, щоб з них не сміялись інші;

г) відмовляються з усіх сил, а якщо примушують, то так хвилюється, що у них найчастіше нічого не виходить.

Відповіді на це питання є невтішними. Активно включаються в навчальні вправи лише 13,3% опитуваних, ще 17,8%, виконують їх як те, що неминуче. Намагаються триматись осторонь - 22,2%, побоюються посмішок, глузувань - 23,2%, діють невдало внаслідок хвилювання - 33,3%.

Таким чином, отримані в результаті анкетування дані свідчать про складні стосунки студентів з відповідним предметом, корені якого закладалися ще в шкільний час. Для значної кількості опитуваних заняття з фізичного виховання мають негативне емоційне навантаження. Показово, що напруження, що створюється на заняттях з фізичного виховання, не має прямого зв'язку з особистістю викладача, який за результатами опитування був травмуючим фактором лише у шостої частини студентів. Отже, можна припустити, що для певної частини студентів самий зміст завдань, які виконувалися, сприяв створенню травмуючих ситуацій, тоді як для інших більш травмуючою була оцінка з боку Інших учасників. Тобто переживання студентів щодо власної незграбності можна зрозуміти лише в контексті соціальних стосунків. Адже невдале виконання вправ відбувається на очах інших студентів, викликає посмішки або глузування.

б) Ставлення студентів до предмету і занять з фізичного виховання

Розглянемо тепер, як складаються відносини студентів з предметом

"Фізичне виховання", який викладається у вищому навчальному закладі.

Досвід показує, що студенти вищих педагогічних навчальних закладів досить формально ставляться до предмету і занять з фізичної культури. В цьому винен певною мірою традиційний досвід викладання відповідного предмету ще у школі, який найчастіше організується за принципом "нормовідповідності", тобто виконання певних нормативів фізичних вправ.

Нагадаємо, що у базовій навчальній програмі з фізичного виховання вищих закладів освіти закладено полімотиваційну основу навчання цього предмету, як було вже підкреслено раніше. Визначено, що показниками оволодіння необхідного рівня знань і вмінь з фізичної культури випускника вищого навчального закладу є: знання і дотримання основ здорового способу життя; знання основ організації і методики найбільш ефективних форм раціональної рухової діяльності й уміння застосовувати їх на практиці у своїй фізичній активності; знання основ методики оздоровлення і фізичного удосконалювання традиційними і нетрадиційними засобами І методами фізичної культури; знання основ професійно-прикладної підготовки й уміння застосовувати їх на практиці; знання основ фізичного виховання різних верств населення; стійка навичка до щоденних занять фізичними вправами у різноманітних раціональних формах; систематичне фізичне тренування з оздоровчою або спортивною спрямованістю; виконання відомчих нормативів професійно-прикладної психофізичної підготовленості; поінформованість про всі головні цінності фізичної культури і спорту.

Розглянемо тепер, як же реалізуються ці цілі і завдання безпосередньо у процесі навчання. Передбачено різноманітні форми роботи: лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів за завданнями викладача, контрольні заходи. Надається чіткий розподіл завдань за етапами навчання за складовими теоретичної, методичної та фізичної підготовки, показники контролю.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Реформування системи вищої освіти в Україні: ризики та перспективи
У сучасних умовах найбільшого прогресу досягають країни з розвиненою системою освіти, підготовки та перепідготовки кадрів. Саме країна, що вчиться, досягає значного зростання продуктивності праці, до ...

Теоретичний аналіз змісту статевого виховання школярів
Входження України до Європейського освітнього простору ставить нові вимоги до навчання та виховання підростаючого покоління, яке має ввібрати кращі досягнення національної та світової культури як в і ...