Динаміка навчальної діяльності

Педагогіка » Навчальна діяльність та її психологічні характеристики » Динаміка навчальної діяльності

Сторінка 1

Мислення дитини у школі розвивається завдяки навчальній діяльності. Першокласник відразу не може опанувати всі елементи навчальної діяльності. Спочатку за ним закріплюється тільки ланка виконання, а постановка мети, вибір дії, здійснення контролю й оцінка закріплені за вчителем. У міру розширення навчальних можливостей і зміни мотивації дитина починає претендувати на освоєння інших елементів навчальної діяльності. Якщо дорослі йдуть у цьому їй назустріч, інтерес до навчання зберігається, якщо ні - дитина або внутрішньо «відходить» від школи, щоб організувати цілісну діяльність за її межами (це шлях хулігана та бунтаря), або заміщає навчальну діяльність навчальною поведінкою, тобто пристосовується до вчителів і конкретної навчальної ситуації, у той час як власне пізнання навчальної інформації стоїть на другому плані (це шлях невротика, «розщепленої» людини).

Психоаналітичний підхід має на увазі, що дитина до вступу в перший клас повинна пройти «едипову» стадію (вичерпати «сімейний роман») і вступити в латентну фазу, пов'язану з появою предметних інтересів до світу за межами родини, що означає виникнення потреби самостійно досліджувати оточуючий світ.

Насправді ж зараз, приходячи до школи, дитина дуже часто ще не має особистої автономії, хоча інтелектуально буває добре розвиненою. Звідси страх залишитись «без мами», тривожність і низька адаптованість до школи. У цьому випадку дитина бачить у вчителі фігуру, яка заміняє матір, любові якої вона повинна домогтись. Так народжується навчальна поведінка, тобто дитина хоче стати не стільки знаючою, скільки улюбленою. Надалі, якщо передавати дитині елементи навчальної діяльності (контроль, пошук способів рішення й оцінки), можна зберегти інтерес до шкільних занять. У протилежному випадку пізнавальна мотивація буде падати, коли прихильність до значущої фігури знижується і з'являється багато педагогів.

Таким чином, легкість підміни навчальної діяльності навчальною поведінкою обумовлена тим, що навчальна діяльність у початковій школі комунікативна (спрямована на завоювання любові вчителя) - уже цілісна.

Якщо в умовах школи дитині в «повне володіння» поступово передаються елементи навчальної діяльності, то до 8-9-го класу вона може опанувати чотири елементи: виконання, контроль, спосіб та оцінку. Цілі навчання формуються, як правило, трохи пізніше, у 10-11-му класі, коли школяр усвідомлює, навіщо йому потрібні ті чи інші предмети.

Діагностика сформованості навчальної діяльності може проводитись на спеціальному іспиті приблизно у 8-9-му класі: школяру пропонується освоїти невідому тему та виконати за нею визначені завдання, маючи всі необхідні джерела інформації (підручники, довідники, задачники тощо). Після такої самостійної роботи дитина повинна відповісти на ряд теоретичних запитань і вирішити задачі одним-двома способами. Успішна здача такого іспиту свідчить про сформованість навчальної діяльності та про наявність засобів задоволення потреби в самоосвіті.

У шкільному віці розвиток навчальної діяльності йде в контексті визначених базових відносин учня:

початкова школа - це стосунки з учителем; неповна середня школа - стосунки з групою однолітків;

старші класи - це взаємодія з окремими вчителями, які виступають у ролі фахівців-консультантів, також значущими є взаємини з окремими друзями різної статі.

Особливості цих етапів дають учителю орієнтир у пошуку різних способів організації навчальної діяльності.

Отже, першими елементами навчальної діяльності, які опановує молодший школяр, є виконавські, технічні дії. Потім поступово йому передається дія контролю, що має три рівні:

зовнішній контроль діяльності учня, що здійснюється дорослим;

взаємний контроль діяльності один одного (особливо ефективний для підлітків);

самоконтроль, коли зовнішній контроль не потрібний.

У початковій школі доцільно застосовувати 1-й і 3-й рівні, а в підліткових класах - 2-й рівень.

Після того як діти проконтролювали свою роботу, вони можуть поставити собі оцінку. Відмітимо, що контроль відноситься до процесу виконання завдання та фіксує поточні відхилення від способу рішення, а отже, він пов'язаний зі способом здійснення діяльності, оцінка ж відноситься до підсумку, результату всієї діяльності і, значить, пов'язана з її метою.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Досвід класного керівника у реалізації педагогічних умов статевого виховання підлітків
Статеве виховання підлітків важливий аспект у всебічноому розвитку дитини. Завданням школи є - закласти основи, розставити деякі загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язливості, не ...

Освіта як соціальний інститут
Освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну і адекватну поведінку людей до повноцінного функціонування в суспільстві. Система освіти не єдиний, але надзвичайно важливий фактор соціалізації ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net