Психологія педагогічної оцінки

Педагогіка » Навчальна діяльність та її психологічні характеристики » Психологія педагогічної оцінки

Сторінка 1

Педагогічна оцінка є досить широким поняттям, котре включає оцінки, що даються дитині не тільки вчителем, а й батьками або будь-якою іншою особою, яка займається вихованням і розвитком дітей. Згідно з Джеймсом, оцінка - «це повернення відбитого враження, могутній засіб у руках педагога».

Педагогічну оцінку в широкому сенсі варто відрізняти від шкільної оцінки, що характеризує в балах відносні й абсолютні успіхи учня. Оцінка є педагогічним стимулом, що поєднує засоби заохочення та покарання. Причому крайні значення оцінок не завжди мають таку стимулюючу силу, яку мають середні оцінки. Педагогічна оцінка є особливого роду стимулом. Особливо важливу роль вона відіграє в дитячі роки й у період молодшого шкільного віку, тому що прямо пов'язана з формуванням у дитини відповідного ставлення до себе. За допомогою оцінок, що даються дитині з боку значущих дорослих, дуже просто зруйнувати її вірні уявлення про саму себе через те, що тут домішуються фактори емоційного порядку. Відновити адекватне ставлення до себе набагато складніше.

Педагогічні оцінки бувають кількох видів:

предметні - стосуються того, що робить або вже зробила дитина, але не її особистості;

персональні - відносяться до суб'єкта й відзначають індивідуальні якості людини;

матеріальні - включають матеріальне стимулювання дітей за успіхи (гроші, речі, розваги тощо);

моральні - містять характеристику дій дитини з погляду їх відповідності прийнятим нормам моралі;

результативні - відносяться до кінцевого результату діяльності (що вийшло);

процесуальні - стосуються самого процесу діяльності (як зроблено);

кількісні - співвідносяться з обсягом виконаної роботи;

якісні - стосуються якості, точності, акуратності й інших показників досконалості роботи.

У більш загальному вигляді можна виділити три основні групи оцінок (за О. Луньковим):

особистісні - коли оцінюється просування учня стосовно його середнього рівня навчальних досягнень, мислення, тобто дитина порівнюється сама із собою;

порівняльні - коли учні порівнюються між собою;

нормативні - коли досягнення дитини оцінюються щодо якоїсь безособової норми виконання завдання.

Особистісні оцінки - це основний вид оцінювання, яким варто користуватись, оскільки в цьому випадку в дитини є стимул перебороти свої ж власні досягнення, а у випадку неуспіху не виникає почуття особистого ущемлення, заздрості, агресії й інших можливих наслідків, як у випадку її порівняння з іншими дітьми.

Варто сказати, що небажано, щоби джерелом порівняльних оцінок був учитель. Порівняльні оцінки стимулюють мотиви конкуренції, що завжди існують, тим більше в системі шкільного оцінного навчання. Небажано, щоб у ці мотиви втручався голос учителя. Нехай ці оцінки мають непрямий характер, що можливо, наприклад, відповідності до відритої таблиці засвоєння теми, яка дає наочний матеріал для порівняльних оцінок. Але це вже будуть внутрішні висновки, які може робити (або не робити) сам учень, а вчитель як би не бере участі в цьому співставленні дітей за успішністю.

Нормативні оцінки використовуються 1-2 рази за тему в ході виконання письмових контрольних робіт. Наведемо психологічні вимоги до таких контрольних:

доцільно проводити їх на здвоєному рівні, щоб забезпечити нормальні умови учням із низькими темпами роботи;

до складу контрольної роботи варто включати питання тільки з даної теми, розбитої на послідовність елементів (одиниць засвоєння) так, що кожному елементу відповідають одне-два завдання. У звичайних же контрольних роботах, як правило, пропонуються завдання з різних тем, що ускладнює загальну оцінку, тому що незрозуміло, які теми учень засвоїв, а які ні.

Основні тенденції вікової зміни значущості педагогічної оцінки

Із віком росте розуміння необхідності нових знань і вмінь.

У міру дорослішання, особливо у шкільні роки, зростає роль соціально-психологічних стимулів.

Із віком з'являється тенденція до поступового переходу від орієнтації на зовнішні стимули до врахування внутрішніх стимулів.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми
В історії світової педагогічної практики відомі найрізноманітніші форми організації навчання. їх виникнення, розвиток, удосконалення і поступове відмирання окремих з них пов'язане з вимогами, потреба ...

Історія і філософія
Для педагога-гуманіста вихованець і об'єкт його впливу, і в той же час суб'єкт, що володіє власною позицією. Звідси і діяльність педагога орієнтована на звернення-діалог з "Я" вихованця, на ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net