Формування мотивації до занять фізичною культурою у молодших школярів

Педагогіка » Формування мотивації до занять фізичною культурою у молодших школярів

Сторінка 4

Найвищою формою самостійності учнів є виконання ними громадських доручень. Стійкість мотивів суспільної роботи багато в чому залежить від задоволення учнів цією роботою. Чим молодша школяр, тим у великій мірі він знаходить задоволення в корисності своїх справ для всіх, в їх суспільної користі. Для того щоб пробудити і підтримувати інтерес школярів до суспільних доручень, необхідно дотримуватися ряду умов:

Що дається школяреві доручення повинно мати суспільну значимість і доцільність. Учитель повинен показати, що виконується учнями завдання важливо для всього класу, спортивної команди. Так, чергування на уроці фізичної культури забезпечує своєчасне

Даються доручення повинні бути конкретними. Часто, призначення школяра фізоргом в класі носить формальний характер. Учитель повинен роз'яснювати, у чому конкретно полягають функції фізорга.

Якість і терміни виконання завдань повинні контролюватися вчителем. Якщо учень бачить, що вчитель не дуже цікавиться, як виконано його доручення, то виникає байдужість і у самого учня. Наступного разу він буде вважати за необхідне виконання даного йому доручення.

В учня повинна формуватися віра в можливість виконання доручення. При необхідності вчитель фізичної культури повинен допомогти школяреві в організації його громадської роботи (як радою, так і практичними справами).

Школярам повинна надаватися певна самостійність у виконанні громадської роботи. Наприклад, хлопці самі можуть розробити програму спортивного вечора, підготувати стінну газету на спортивну тему і т.д.

При розподілі громадських доручень важливо враховувати психологічні особливості школярів різного віку: їх інтереси, здібності, соціальний статус у групі і в спортивному колективі. Наприклад, школяреві з низьким соціальним статусом у класі на початку не слід давати завдання, потребують керівництва товаришами. Термінові завдання не слід доручати школярам з високою тривожністю, інертністю: вони звикли заздалегідь планувати свою діяльність і в несподівано виниклої ситуації почуваються невпевнено, знервовано. Їм потрібен час, щоб звикнути зі своєю роллю, з отриманим завданням.

Враховуючи схильність учнів до зміни діяльності, доцільніше давати їм разові і тимчасові доручення, а не постійні. Особливо це стосується школярів з сильною нервовою системою, які часто бувають пасивними у громадських справах тільки тому, що даються їм доручення одноманітні і не змушують їх долати труднощі. Групові та колективні доручення повинні превалювати над індивідуальністю.

Мета поставлена вчителем повинна стати метою учня, між мотивами і цілями існує вельми складні стосунки. Найкращий шлях руху - від мотивів до мети, тобто коли учень вже має мотив, що спонукає його прагнути до заданої вчителем мети.

Таким чином, виникає питання: Що лежить в основі навіщо дитина йде до школи? Що лежить в основі мотивації вченні?

Підставою того навіщо дитина йде до школи не є пізнавальний інтерес, у нього ще не сформована навчальна потреба, його інтерес у новій соціальній ролі - бути школярем. Дитину манить до школи не вчення, а стати людиною шановним (йому цікаво стати учнем). Мотив лежить соціальної ролі учня - стати людиною.

До школи в іграх здійснювалося самореалізація дитини. Він вживався в статус суб'єкта, а школі він починає втрачати цей статус, тобто потреба самореалізації себе як суб'єкта діяльності починає падати через організації навчального процесу. У традиційному навчанні виникає необхідність в особливій формі навчання, в основі якого "лежить" непізнавальних потреба, а сама зміна суб'єкта. У традиційному навчанні, як відомо, ЗУН - самоціль, в силу якого характер вчення пристосувальний - зовнішні мотиви потреби. У концепції йдеться від умінь до знання, як основи вміння, а від нього до навички, що відповідає дитячій логіці і дозволяє сформувати інші знання і навички.

В оновленому традиційному навчанні мова йде про зміну характеру навчання, що передбачає зміну позиції учня. А суть зміни полягає в тому, що в учня буде не тільки мотив - потреба бути суб'єктом, а й з'явиться потреба - мотив змінити себе, бути іншим завтра, ніж сьогодні. У нього вирощуються внутрішній мотив, і формування мотивації вченні має будується, на наш погляд, через три наступні здібності:

хочу, тобто це моя потреба - мотив;

хочу, тобто це я вмію робити;

треба, тобто це мені потрібно знати.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Цікаве про педагогіку і навчання:

Визначення показників первинного рівня готовності руки дитини до письма
Мета експериментального дослідження: Виявити рівень готовності дітей до письма та грамоті в цілому, в залежності від їх індивідуальних можливостей та інтересів. Завдання дослідження: створити матеріа ...

Позакласна робота з математики
Найважливішою метою проведення позакласної роботи є розвиток інтересу до математики. Останніми роками в математиці виникли нові напрямки, які мають не тільки практичне значення, а й великий пізнаваль ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net