Впровадження групової діяльності у навчальний процес та оцінка її результатів

Педагогіка » Групові форми занять з учнями на уроці хімії » Впровадження групової діяльності у навчальний процес та оцінка її результатів

Сторінка 3

Тематичне планування теми "Метали" в школах з поглибленим вивченням хімії включає на 5 годин більше, тобто тема розрахована на 27 годин. В школах фізико-математичного та гуманітарного профілю на вивчення теми "Метали" в 9 класі відводиться 17 годин.

Відповідно до запропонованого тематичного планування розроблено уроки з використанням групової форми роботи учнів. Нетрадиційний урок з теми "Загальні відомості про метали", традиційний урок на тему "Ферум: його сполуки, властивості та застосування" урок з використанням лабораторних робіт на тему "Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг".

Семінарські заняття з елементами групової діяльності учнів

Аналіз дидактичної й методичної літератури засвідчив, що семінарські заняття трактуються головним чином як вид колективних навчальних занять, на який під керівництвом вчителя учні здійснюють систематизацію, узагальнення й поглиблення навчального матеріалу.

Проведенню семінару передує досить тривалий підготовчий період, коли учні в позаурочний час опрацьовують додаткову літературу, тобто з різноманітних джерел інформації черпають нові знання, виконують завдання дослідницького плану, вирішують проблемні завдання тощо. Тема й завдання семінару повідомляються учням завчасно, проте, як зазначають дослідники, якісна підготовка до таких занять потребує додаткових затрат часу й зусиль школярів, а тому проводити їх можна нечасто.

Характеризуючи семінари як окремий вид навчальних занять у сучасній школі, не можна обійти увагою ваговий внесок у розробку цього питання В.Є.Римаренка. Він розглядав шкільні семінари як важливу ланку педагогічного процесу, як дидактичне явище з функціями методу й форми навчання, які реалізуються в опосередковано керованій вчителем самостійній роботі учнів над обов’язковим навчальним матеріалом, у колективному обговоренні й оцінці результатів цієї роботи на занятті.

Наведене визначення дозволяє зрозуміти, що основу семінару становить його подвійна функція. З одного боку семінар - це організаційна форма навчання. Поряд з цим самостійне здобування знань, різноманітне оформлення та представлення результатів самостійної роботи дозволило В.Є.Римаренку схарактеризувати семінар також як метод навчання.

Семінари-конференції за змістом і формою цілком можна віднести до між предметних семінарських занять чи інтегративних уроків.

Як бачимо, у представленій класифікації за ознаку взято рівень активності школярів. Однак це не єдина класифікація семінарських занять, створена В.Є.Римаренком. за домінуючим методом навчання вчений виділяв семінари-бесіди, семінари-доповіді й повідомлення, семінари-розв’язування задач, комбіновані чи змішані семінари.

Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок про те, що:

а) семінари за своєю структурою й методикою проведення вигідно виділяються з-поміж інших видів навчальних занять високою часткою самостійності й навчальної ініціативи школярів, а це робить їх перспективними в плані організації групової навчальної діяльності;

б) впровадження групової навчальної діяльності потребує вдосконалення структури традиційних семінарів таким чином, щоб систематичне учіння школярів у складі малих навчальних груп зробити обов’язковою їх складовою.

У загальній структурі 45-хвилинних робочих семінарах виділяють 3 частини: коректуючи, навчаючу і контролюючу. Коректуючи частина, тривалість якої в середньому дорівнює 10 хвилин, призначена для усної перевірки засвоєння кожним учнем теоретичного матеріалу, що стосується теми семінарського заняття для їх одночасного контролю і корекції. У цій частині завдяки груповій навчальній діяльності одночасно з усною перевіркою знань відбувається уточнення, доповнення, а для окремих учнів просто первинне формування фонду теоретичних знань.

Основна мета навчальної діяльності гетерогенних малих груп учнів полягає в поглибленні знань про типи хімічних реакцій та відпрацювання алгоритму проведення розрахунків за рівняннями хімічних реакцій.

У коректуючій частині семінару для здійснення усної перевірки фонду теоретичних знань малим навчальним групам пропонуються такі запитання.

1. Сформулюйте закон збереження маси речовини.

2. Яка залежність існує між кількістю речовини та її масою; між кількістю речовини та її об’ємом?

3. З яких компонентів складається розчин?

Після закінчення усного опитування обговорюються результати і консультант заносить в облікову картку оцінки чи бали, одержані кожним учасником групової діяльності за усні відповіді.

Здійснивши актуалізацію теоретичних знань, учні починають спільно виконувати тренувальні вправи навчальної частини робочого семінару, що подані нижче.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Зміст реабілітаційної роботи у школах соціального спрямування
Школа - один з провідних інститутів виховання. Вона повинна забезпечити цілісний, безперервно організований виховний процес. В педагогічних колективах ще немало труднощів, проблем, невирішених питань ...

Вимоги до написання букви
Під час написання букв у букварний і після букварний період особлива увага має приділятися аналізу структури кожної букви, її складових елементів самими дітьми, оскільки зоровий образ визначає послід ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net