Самоосвіта підлітків

Педагогіка » Розумове виховання: цілі, завдання, сутнісні характеристики процесу розумового виховання » Самоосвіта підлітків

Сторінка 1

Під цим поняттям Василь Олександрович Сухомлинський мав на увазі комплектування особистої бібліотеки та розумову працю вдома, на самоті.

Серед багатьох засобів виховання педагог особливо виділяв книгу. Думка про те, що дитина повинна багато читати, читати, думаючи, червоною ниткою проходить через усі його твори.

Сухомлинського турбувала розповсюджена в школах хвороба, яку він назвав безкнижність. Книга не ввійшла в життя учнів, не стала їх повсякденною духовною потребою.

«Дивно, що в багатьох школах є і майстерні, і робочі кімнати, і кабінет технічних засобів навчання, але немає головного – кімнати для читання, кімнати книги, - говорив Сухомлинський. - Я впевнений, що така кімната повинна бути одним із яскравих спалахів духовного життя юнацтва. Найважливіше освітнє і виховне завдання школи полягає в тому, щоб юнаки і дівчата знаходили найвищу насолоду в читанні».

Василь Олександрович говорив, що в своїй практичній роботі мав на увазі дві програми навчання: перша - це обов'язковий для заучування і зберігання в пам'яті матеріал, друга - позакласне читання, а також інші джерела інформації.

Чим складніший матеріал, який потрібно запам'ятати, тим значнішим повинен бути «інтелектуальний фон». Іншими словами, щоб краще запам'ятовувались формули, правила, висновки та інші узагальнення, учню потрібно прочитати, продумати багато матеріалу, який не потрібно запам'ятовувати. Читання повинно бути тісно пов'язане з навчанням. Якщо воно являє собою поглиблення фактів, явищ, предметів, що являються основою для узагальнень, що зберігаються в пам'яті, то таке читання сприяє запам'ятовуванню. На думку Василя Олександровича, таке читання і можна назвати створенням інтелектуального фону.

Сухомлинський стверджував, що по-справжньому захопленого книгою учня захоплюють знання. Якщо дитина закохана в книгу, навчання в школі для неї не тягар, а духовна потреба, вона не мислить свого життя без духовного збагачення.

Щоб читання художньої та науково-популярної літератури стало для учня духовною необхідністю, багато залежить від вчителя, його ерудиції, начитаності. Сухомлинський радив учителям не обмежуватися методичною літературою, а читати і наукову, і художню. На уроках він повинен заполонити учнів своїм розумом. Тоді в них з'явиться бажання прочитати книгу з розділу або теми, що вивчається.

«Ми пануємо над юними душами думкою і тільки думкою, - говорив Сухомлинський. - Наша думка запалює в наших учнів бажання вчитися. Наша думка пробуджує неподоланне тяжіння до книги».

Саме через це Сухомлинський постійно стверджував, що сутність школи та педагогічної праці заключається в створенні атмосфери любові до книги, поваги до книги. І якщо в школі немає книг, які потрібні для всебічного розвитку особистості, для збагачення її духовного життя, або якщо книг не люблять і байдуже до них відносяться, то це ще не школа.

Василь Олександрович рекомендував учителям присвячувати години шкільних занять подорожам по безкрайньому морю книг. Також радив дбати про те, щоб у кожного учня була своя бібліотека. В Павлиській школі, коли батьки приводять дитину до школи, учитель рекомендує батьку та матері створювати для своєї дитини бібліотеку, пояснює, що це найбільше духовне багатство. На свято, на день народження нехай вони їй дарують книгу. Це повинно стати гарною традицією. На час закінчення початкової школи особиста бібліотека кожного вихованця налічувала не менше 150 книжок, а в окремих дітей - 400 - 500. Особливо дбали про дітей, що росли в складних сім'ях. їм книги дарували піонерська організація, батьківський комітет, директор.

Щоб виховати у дітей початкових класів інтерес до книги, любов до книги, в школі створена Кімната казки. Це звичайна класна кімната. Стіни в ній прикрашені картинами на сюжети популярних казок. В кімнаті на підлозі розісланий палас. На ньому сидять діти і слухають вчительку, яка читає або розповідає їм казку.

В Кімнаті казки зародився ляльковий театр і драматичний гурток. Сухомлинський тут читав дітям казки Андерсена, К. Ушинського, братів Грім, К. Чуковського, С. Маршака, «Пригоди Мюнхгаузена», «Подорож Гулівера», «Казку про царя Салтана», розповідь «Янко музикант». В Кімнаті казки у дітей народжувався інтерес до книги, виховувався розум, добрі людські почуття.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дидактичні основи процесу навчання
Нині відчувається потреба в створенні не тільки нових типів навчальних закладів (гімназій, ліцеїв та ін.), а й новітньої освітньої системи як сукупності довершених технологій, що і є ведучі проблеми ...

Особливості навчання шестирічних першокласників
Шість років – це вік, коли дитина починає усвідомлювати себе серед інших людей, коли вона обирає позицію, з якої виходитиме під час вибору поведінки. Шестирічна дитина вже може свідомо керувати своєю ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net