Теоретичні засади використання дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов учнів початкової школи

Педагогіка » Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів » Теоретичні засади використання дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов учнів початкової школи

Сторінка 2

Філософське поняття такого явища як "гра" було ґрунтовно досліджено голландським ученим Й. Гейзінгом. Він припускав, що гра виникла раніше, ніж культура, оскільки наявність культури можлива лише у людському суспільстві, а тварини зовсім не чекали людину, яка навчила б їх гратися. Окрім того, дослідник указував на те, що всі відомі концепції гри орієнтуються на один із основних філософських напрямів – ідеалізм чи матеріалізм. Ідеалісти вважали, що гра – це породження душі, яке сприяє розвитку і прояву піднесеності особистості. Матеріалісти розглядали гру як своєрідну репетицію трудових стосунків і суспільних відносин.

Широко досліджували гру відомі зарубіжні психологи. Так, Г. Спенсер, К. Бюллер, Ф. Бонтендайк, Ф. Шиллер та інші намагалися вивести першопричину гри з фізіологічних і фізіопсихологічних чинників.

Значний внесок у розроблення теорії гри зробили вітчизняні та зарубіжні психологи Н.П. Анікеєва, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Н.В. Кудикіна, О.М. Леонтьєв, А.С. Макаренко, О.В. Малихіна, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін та ін.

На ранніх етапах становлення суспільства грою у дітей вважався процес наслідування дорослих. З розвитком науки й прогресу виникла необхідність у серйозному навчанні та вихованні підростаючого покоління, а також з’явилися складні соціальні відносини між людьми, а відтак змінилися роль і сутність ігрової діяльності.

Міркування відносно сутності гри на різних етапах розвитку суспільства відображено у теоріях ігрової діяльності. Так, за теорією Штейнталя і Лацаруса, гра – це найбільш активний відпочинок, який має місце в тих випадках, коли людина хоче відпочити від роботи, але ще не потребує повного спокою. Відповідно до змісту цієї теорії гра розглядалась як розвага, антитеза продуктивній діяльності і діяльність, яка не містить пізнавальної інтенції.

Ф. Міллер висунув теорію, яку скорочено називають „теорією надлишку сил", за якою гра – насолода, пов’язана з надлишком життєвих сил.

Н.П. Анікеєва зазначає, що гра для дитини є природним засобом самовираження і дає можливість „програти" свої почуття та проблеми. За цією технологією, дитина може роботи й говорити в ігровій кімнаті все, що хоче. У такій ситуації учень відчуває, що може повністю проявити себе. Йому не треба протистояти іншим силам, таким, як авторитет дорослих чи суперництво з ровесниками, тут він особистість із власними правилами. Завдяки грі дитина досягає емоційної стабільності й стає психологічно більш зрілою.

Досить коротко і влучно висловився Я. Корчак із приводу ігрової діяльності: „Дитячі ігри – наслідування серйозної діяльності дорослих . Наслідування? Ні, щось значно більше і цінніше".

Теорія Спенсера – це теорія надлишку сил, в якій ідеться про те, що для людини характерна наявність надлишку життєвої сили. Однак, людський організм, відпочивши певний час і набувши нової життєвої енергії, прагне знову розвивати свою діяльність, але за відсутності зовнішньої мотивації до відповідної діяльності виникає імітація цієї діяльності (в сучасних термінах також: симуляція), з якої і походить гра в усіх її формах. При цьому в грі відбиваються імітаційно ті дії, що особливо важливі для збереження життя індивіда. На наш погляд, ця теорія має як свої переваги, так і недоліки, оскільки дитяча гра – не завжди імітація. Крім того, неможливо пояснити виникнення гри лише наявністю накопиченого надлишку життєвої енергії та сил. Загальне ставлення до гри, що випливає з зазначеної теорії, полягає в тому, що ігрову діяльність можна використовувати як ефективний засіб досягнення освітніх і дозвіллєвих цілей.

Існують й інші теорії виникнення та розвитку гри:

теорія функціонального задоволення від гри;

теорія відпочинку у грі;

теорія духовного розвитку дитини у грі;

теорія зв’язку гри з мистецтвом і культурою;

теорія виникнення гри з трудової діяльності.

Гра як суспільне явище досліджувалася не тільки психологами, філософами і педагогами, а й письменниками. Наприклад, Марк Твен охарактеризував гру, як усе, що ми незобов’язані робити, тобто усе те, що перебуває за межами реальної дійсності та виникає, зазвичай, певною мірою мимовільно. Зважаючи на це твердження, деякі вчені вважають, що гра – мимовільна, часто без відкритої зовнішньої мети, стимульована внутрішніми проблемами, інтересами, емоціями задоволення й радості, прагненням до активної діяльності. Це основні ознаки, оскільки внесення у процес гри незначної частки зовнішнього примусу, обов’язково перетворює її в інший вид діяльності (навчальне завдання, вправу), яка зовні може мати цікаву барвисту форму, але внутрішньо не сприймається дитиною як розвага та задоволення. Гра для дитини – це середовище, в якому вона почувається вільно, розкуто, емоційно піднесено. Разом із тим, саме у цій невимушеній ситуації, як стверджують психологи й педагоги, непомітно для себе, без напруження і втоми діти набувають соціального досвіду, вчаться думати, працювати, творити.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аналіз ефективності та доцільності використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у роботі з молодшими школярами
В.О Сухомлинський, навчаючи дітей пізнавати природу, дійшов висновку: „Чим більше діяльності, пов’язаної з активним пізнанням природи, тим глибшим і осмисленим стає бачення навколишнього світу. Діти ...

Особливості професійної підготовки майбутніх вчителів-хореографів у системі педагогічної освіти
Проблема реформування підготовки сучасного педагога-хореографа зумовлена зміною підходів і технологій навчання у вищій педагогічній школі, які мають зосереджуватися передусім на формуванні професійно ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net