Ф. Фребель став основоположником поняття "дидактична гра". Він першим класифікував її як педагогічне явище, а також довів, що гра може цілком реально виконувати навчальні функції.
Відрізняються погляди вчених і на сутність поняття "дидактична гра" з точки зору діяльнісного підходу. Досить часто її ототожнюють з ігровою діяльністю. Таке формулювання уявляється нам дещо поверховим, оскільки існує суттєва відмінність між поняттями "дидактична гра" та "ігрова діяльність". Відомо, що дидактична гра це обов’язково сукупність двох взаємозалежних видів діяльності – навчальної й ігрової, причому реалізація однієї з них – навчальної, здійснюється засобами іншої – ігрової. Інколи досить складно визначити, де чітко простежується навчальна, а де ігрова діяльність. Ігрова діяльність, за визначенням психологів, це основа розвитку життєвого досвіду дитини, її фізичних, розумових і духовних здібностей, діяльність, засобами якої у ранньому дитинстві активізується процес пізнання нового та невідомого (Л.С. Виготський). А це означає, що такий вид діяльності може здійснюватись не лише в навчальних цілях і в навчальному процесі, а й тоді, коли діти розважаються.
Іншою відмінністю також є і те, що однією з неодмінних умов здійснення навчальної діяльності є участь у ній вчителя. Відповідно до цих міркувань, ми вважаємо доцільнішим термін – навчально-ігрова діяльність. Такий термін, на наш погляд, точніше відбиває сутність та структуру дидактичної гри.
Таку ж позицію знаходимо й у дослідженнях інших вчених. Наприклад, С. Якобсон зазначає, що у процесі дидактичної гри окремі компоненти навчальної діяльності включаються в ігрову та утворюють у своїй єдності своєрідне ціле – комбіновану форму: навчально-ігрову діяльність. В експериментальному дослідженні С. Якобсон зазначено, що навчально-ігрова діяльність підпорядкована певним принципам послідовного підключення компонентів навчальної діяльності в ігрову. Відповідно до досліджень С. Якобсон, спочатку у гру включають навчальне завдання, підпорядковуючи його ігровому завданню; ігрова діяльність при цьому зберігає свою структуру, а новий компонент, яким є навчальне завдання, ніби надбудовується. Навчальне завдання перед дітьми ставиться як підпорядковане ігровому, виконуючи функції досягнення мети ігрового завдання. На другому етапі завдання і спосіб його виконання змінюються відповідними компонентами навчальної діяльності. На третьому етапі включається мотивація навчальної діяльності як така, що підпорядкована мотивації ігрової діяльності.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Вимоги до педагогічної діяльності
Сучасне суспільство зацікавлене в особистостях, здатних самостійно й активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до змінних умов життя. Це потребує переосмислення місця і ролі педагогіки у к ...
Методична інтерпретація лексики
Під поняттям «лексика» звичайно розуміють слова і словосполучення. Більшість слів багатозначні, і їх значення конкретизуються лише у мовленні. Слово, відірване від живої мови, має лише потенціальні м ...