Дидактичні принципи використання дидактичної гри у навчанні іноземних мов

Педагогіка » Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів » Дидактичні принципи використання дидактичної гри у навчанні іноземних мов

Сторінка 1

Аналіз науково-методичної літератури дав змогу з’ясувати, що проблеми застосування дидактичної гри у процесі навчання іноземних мов досліджувала значна кількість вітчизняних і зарубіжних дидактів, методистів, психологів. Серед них: Л.Б. Беккер, О.І. Близнюк, З.М. Богуславська, А.А. Венгер, Л.В. Волкова, В.С. Гінзберг, І.А. Данилович, О.Г. Квасова, Н.В. Кудикіна, О.І. Матецька, Р.М. Миронова, О.І. Негневицька, О.І. Олійник, К.А. Родкін, J. Dorny та інші. Більшість із них уважає, що на перших порах навчання необхідно викликати в учнів стійкий інтерес до вивчення будь-якого навчального предмета, у тому числі й іноземної мови. Цього можна досягти, використовуючи такі засоби навчання, які найповніше відповідають потребам та інтересам школярів. Одним із таких засобів організації навчального процесу з іноземної мови у початковій школі є дидактична гра.

Адаптуючи поняття "дидактична гра" до особливостей навчання іноземних мов, необхідно зазначити, що саме у цьому контексті вона найбільш повно може використовуватись як засіб організації на уроці навчального іншомовного комунікативного середовища. Схожі позиції знаходимо у працях інших учених, які займалися дослідженням дидактичної гри, що використовується у процесі навчання іноземних мов. Так, наприклад, К.А. Родкін вказує на те, що у процесі навчально-ігрової діяльності виникає мовленнєве середовище для здійснення іншомовного спілкування. Ефективність цього середовища, на думку дослідника, полягає у його здатності створювати на уроці ситуації реального спілкування.

Таку позицію поділяє й Н.В. Кудикіна. У своєму дослідження вчена дійшла висновку, що дидактична гра є засобом розвитку мовлення учнів, оскільки в ній дитина активно діє з предметами й одночасно спілкується з оточуючими.

Слушність цих тверджень підтверджується й аналізом інших джерел. Більшість дослідників вказує на те, що дидактична гра створює такі умови, в яких учні застосовують одержані ними знання у практичній діяльності, вчаться оперувати ними, використовують їх для здійснення іншомовного спілкування, у результаті чого закріплюють їх.

Л.С. Виговський та Д.Б. Ельконін визначили психологічну передумову використання дидактичної гри: у процесі навчально-ігрової діяльності здійснюється навчальна діяльність та діяльність спілкування як провідні види діяльності у молодшому шкільному віці.

До цієї передумови І.А. Данилович додає такі:

дидактична (використання ігор у навчальному процесі допомагає реалізації дидактичних принципів навчання);

методична (дидактична гра цілком відповідає загальним методичним вимогам і забезпечує реалізацію завдань навчального процесу);

країнознавча (використання на уроках автентичних ігор сприяє залученню учнів до іншомовної культури).

Узагальнивши існуючі результати досліджень та врахувавши власні міркування з цієї проблеми, ми припускаємо, що використання дидактичної гри як засобу організації навчального іншомовного комунікативного середовища забезпечує:

ефективне діяльнісне, особистісно-орієнтоване формування й удосконалення іншомовних комунікативних умінь та навичок учнів;

загальний розвиток молодших школярів у процесі іншомовного спілкування;

створення уявних ситуацій спілкування;

умотивування іншомовної мовленнєвої діяльності учнів початкової школи.

Зважаючи на все вище сказане, доцільно також зауважити, що вчені не завжди дотримуються єдиної точки зору щодо ролі навчально-ігрової діяльності на уроках іноземних мов у початковій школі.

Наприклад, М.Ф. Стронін розглядає гру, яка проводиться на уроках іноземних мов, як ситуативно-варіативну вправу, яка створює передумови для багаторазового повторення мовного зразка в умовах максимально наближених до реального спілкування. Певною мірою ми погоджуємося з такою позицією, оскільки і гра, і вправа дозволяють здійснювати багаторазове повторення дій, що у подальшому сприятиме їх удосконаленню. Як засвідчив власний педагогічний досвід, дидактична гра досить ефективно реалізує зазначену вище функцію (багаторазове повторення). Особливо важливу роль така можливість цього засобу навчання відіграє у процесі оволодіння учнями мовним і мовленнєвим матеріалом. Однак, нам удається більш виваженою позиція, за якої гра значною мірою відрізняється від звичайної вправи, оскільки в ній, окрім навчального та пізнавального компонентів, діють також й ігровий, розважальний. Крім того, вчені, які досліджували цю проблему, відносять вправу до практичних методів, а дидактичну гру до активних методів навчання (А.К. Бондаренко, М.В. Кларін, О.І. Сорокіна та ін.).

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сутність поняття колектив
Слово «колектив» походить від латинського «collectivus», яке виникло від слова «collegere» - збирати разом. Проте в сучасному розумінні коллектив- це зовсім не механічне об’єднання індивідів. Зрозумі ...

Педагогічні умови використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів
З’ясування педагогічних умов означеної проблеми не стало предметом спеціального вивчення, хоча напрацювання вчених в даному аспекті окреслюють чіткі орієнтири щодо нашого дослідницького задуму. Зокре ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net