Модель процесу навчання іноземних мов молодших школярів із використанням педагогічної технології дидактичної гри

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Дидактичні ігри подано у додатку Б.

Досягнення іншомовної комунікативної компетенції неможливе без оволодіння певним обсягом культурної інформації, без ознайомлення дітей з культурою народу, мову якого вони вивчають. У зв’язку з цим, ще одним із компонентів змісту навчання виступає соціокультурна компетенція.

Оволодіння соціокультурною компетенцією, як відомо, передбачає засвоєння необхідного мінімуму соціокультурних знань, а також системи навичок і вмінь узгоджувати свою поведінку у відповідності до цих знань та вмінь.

Звернемося до спеціальних наукових досліджень. Вони свідчать, що змістову основу формування іншомовної соціокультурної компетенції учнів, у тому числі початкових класів, має становити певний мінімум фонових країнознавчих знань (О.О. Коломінова, С.В. Роман та ін.). Під фоновими знаннями розуміють знання, які є характерними для жителів конкретної країни і здебільшого невідомі іноземцям. Це ускладнює процес спілкування, оскільки взаєморозуміння неможливе без принципової тотожності в обізнаності комунікантів із дійсністю, що їх оточує. Відомо, що фонові знання реалізуються за допомогою певних мовних засобів. Передусім це національні реалії, а також фонова лексика, які складають мовний компонент соціокультурного аспекту навчання іноземної мови.

У науковій літературі під реаліями розуміють притаманні лише певним народам і націям предметів матеріальної культури, фактів історії, державних інститутів, імен національних героїв тощо. У порівнянні з іншими словами характерною рисою реалії є тісний зв’язок предмета, поняття, явища, що визначається реалією, з народом (країною), з одного боку, та історичним часом – з іншого.

У зв’язку з цим, розробляючи дидактичні ігри, що сприяють формуванню соціокультурної компетенції молодших школярів, доцільно включити у їх зміст іншомовний лексичний мінімум, який був би насичений різними видами національних реалій: реаліями-антропонімами, переважну більшість яких становлять:

імена, прізвища;

етнографічні реалії, до складу яких належать: назви іграшок, тварин, дитячих ігор, одягу, їжі тощо;

реалії культури та освіти, до яких належать: персонажі казок, мультфільмів, імена видатних людей тощо;

реалії шкільного життя;

реалії-топоніми, які становлять назви континентів, країн, міст, вулиць тощо.

Для початкової школи нормативними матеріалами (програмою, державним стандартом) передбачено оволодіння молодшими школярами певним мінімумом етикетно-узуальних формул спілкування як необхідної передумови дотримування елементарних норм мовленнєвого етикету, прийнятих у країні, мова якої вивчається. Добір цих одиниць має бути зумовлений реальними мовленнєвими можливостями учнів молодшого шкільного віку. Водночас він повинен враховувати і дидактичні чинники, зокрема, потенційні можливості соціокультурного мовленнєвого матеріалу для здійснення виховання дитини його засобами: вчити її бути ввічливою, чемною, толерантною, стриманою, дати їй можливість користуватися необхідним мінімумом мовленнєвих формул етикету для висловлювання деяких соціолінгвістичних нюансів мовлення у ситуаціях, що моделюються на уроках, навчити її адекватно реалізовувати мовленнєві інтенції (привітання, прощання, знайомство, вдячність, вибачення, схвалення тощо).

Відомо, що зміст соціокультурної компетенції не обмежується лише соціокультурними знаннями . А відтак, дидактичні ігри, що сприяють формуванню соціокультурної компетенції молодших школярів повинні також забезпечувати формування й удосконалення навичок і вмінь мовленнєвої і немовленнєвої поведінки в ситуаціях, що моделюють ділог культур.

У своєму дослідження С.В. Роман визначає такі з них:

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування пізнавально-психічних процесів у дітей з інтелектуальними порушеннями
Підготовка дитини до школи – це не лише формування у неї позитивного ставлення до школи та до навчання, а й розвиток тих складових психіки, які необхідні для пристосування до умов школи, навчання. І ...

Педагогічні можливості екскурсій
Інформація про педагогічні можливості екскурсій має не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки допоможе вчителеві правильно визначити їх місце в системі інших форм навчальних занять під час ...