Дидактичні умови використання ігор на уроках іноземних мов у початковій школі

Педагогіка » Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів » Дидактичні умови використання ігор на уроках іноземних мов у початковій школі

Сторінка 2

Організація навчальної співпраці вчителя й учнів на підготовчому, діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри

Розглянуті нами у першому та другому розділах дисертації сутність і структура дидактичної гри дозволили з’ясувати, що гра – це спільна діяльність вчителя й учнів. У процесі навчально-ігрової діяльності створюються умови для тісної співпраці цих суб’єктів навчального процесу. Як засвідчили спостереження за навчально-ігровою діяльністю молодших школярів, для більшості дітей не властиво брати ініціативу у грі, вносити свої пропозиції, проявляти самостійність, аналізувати результати дидактичної гри та визначати переможців. А відтак, великого значення набуває навчальне співробітництво вчителя й учнів, а особливо управлінська діяльність вчителя, на усіх етапах дидактичної гри, що можна представити у графічній формі.

Рис. 2.6. Характеристика функцій вчителя й учнів у процесі дидактичної гри в умовах навчальної співпраці

Спостереження за навчальним процесом у початковій школі переконало нас у тому, що співробітництво вчителя й учнів дозволяє забезпечити ефективність навчально-ігрової діяльності молодших школярів на уроках іноземних мов. Серед прийомів спільної діяльності ми визначили такі: вільний вибір учнями дидактичної гри серед варіантів, запропонованих учителем; підтримка дітей протягом дидактичної гри; організація співпраці у дитячому колективі (команді); можливість для учнів спробувати себе у ролі ведучого гри; залучення дітей до підготовки необхідного обладнання для проведення дидактичної гри; участь школярів у підведенні підсумків гри та визначенні переможців.

Застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери і пізнавальної діяльності учнів, сприяють удосконаленню їхніх фізіологічних якостей та адаптації до шкільного соціуму

Визначаючи цю умову, ми спиралися на відоме у педагогіці й психології положення про те, що успішний розвиток учня можливий лише за умови його активної пізнавальної діяльності. У сучасній дидактиці пізнавальна активність визначається як цілеспрямований прояв зусиль учнів до успішного виконання навчальних завдань, які є підготовчим етапом розвитку пізнавальної самостійності.

Спеціальними дослідженнями дидактів і психологів з’ясовано, що пізнавальна активність і самостійність є головними умовами, що забезпечують формування творчої особистості (Г.І. Щукіна). Саме тому у центрі уроку повинна бути не передача знань від учителя до учнів, а організація їхньою активної навчально пізнавальної діяльності й ефективне керування нею з боку вчителя. Результатом цього процесу повинно стати не лише засвоєння певного обсягу знань, умінь та навичок, що є, безумовно, важливим, а й формування в учнів такого компоненту освіти, як досвід творчої діяльності. Тільки оволодівши усім діапазоном загальнонавчальних умінь і навичок, учні навчаться самостійно здобувати нові знання, творчо мислити, що у кінцевому результаті, веде до формування в них культури пізнання. Успіх цього процесу, як зазначає вітчизняний психолог Г.С. Костюк, водночас залежить і від того, як учитель збуджує пізнавальну активність самих учнів. Без неї ніяке розуміння і засвоєння учнями навчального матеріалу неможливе . Такий підхід поширюється й на процес навчання іноземних мов.

Ми припускаємо, що застосування на уроках іноземних мов різного виду дидактичних ігор сприятиме формуванню й розвитку мотиваційної сфери і пізнавальних інтересів учнів, збуджуватиме їхню активність, допомагатиме швидше адаптуватися до шкільного соціуму, оскільки цьому сприяють бажання, потреби і зацікавленість молодших школярів грою.

Доступність змісту гри психологічним особливостям та віковим можливостям учнів початкової школи, їхньому навчальному досвіду, потребам та інтересам

Ця умова означає, що у процесі організації дидактичних ігор необхідно створювати оптимальні умови для успішного навчання кожного школяра. Ефективна реалізація цієї дидактичної умови визначає зміст ігор і способи їх організації з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їхньої підготовленості, зокрема знань, умінь та навичок. Очевидно, для слабких дітей дидактичні ігри повинні бути доступними. Однак, за нашими спостереженнями, якщо гра занадто спрощена, то вона не стимулює активності учнів. Тому, учитель повинен передбачити у змісті дидактичних ігор такий рівень складності, що дозволяє спрощувати або ускладнювати зміст гри (навчальне завдання, правила, способи організації гри тощо). Навчальні завдання, що розв’язує учень у процесі навчально-ігрової діяльності, повинні бути зорієнтовані на "зону його найближчого розвитку".

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Традиційні технології навчання географії
Програмований вид навчання пішло від слова “програма”, що означає систему послідовних дій (операцій), виконання яких веде до раніше запланованого результату. У перекладі з грец. - публічна об’ява, ро ...

Теоретичні відомості та аналіз виховного аспекту уроку
Як я вже зазначила раніше, базою моєї психолого-педагогічної практики став 10- Б клас у школі, і протягом практики я звернула увагу на те, що потрібно керувалася такими аспектами для виховання учнів. ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net