Поняття пізнавальної діяльності

Педагогіка » Сучасні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики у школі » Поняття пізнавальної діяльності

Сторінка 1

Пізнавальна діяльність учнів має своєю метою засвоєння нових знань і умінь в будь-якій предметній області, її інтеріоризація, тобто переведення зовнішніх знань у внутрішню, психічну форму та вміння їх відтворювати і застосовувати.

Модель пізнавальної діяльності була запропонована А. Н. Леонтьєвим.

У сучасному трактуванні модель пізнавальної діяльності на рівні навчального елемента може виглядати наступним чином:

Етап мотиваційно-орієнтовний;

Етап усвідомлення знань;

Етап відпрацювання вмінь та навичок;

Етап контрольний.

Навчання на всіх етапах відбувається за рахунок формування відповідної розумової діяльності.

Кожен з перелічених етапів пізнавальної діяльності переслідує свої психолого-дидактичні цілі.

Завдання мотиваційно-орієнтовного етапу - привести учня в стан готовності до сприйняття матеріалу, що підлягає засвоєнню. Включає дві фази: мотиваційну і орієнтовну.

У мотиваційній фазі необхідно сформувати позитивне ставлення учня до мети і завдання діяльності, а також до змісту навчального матеріалу. В рамках цієї фази необхідно сформулювати цілі і зміст майбутньої роботи учня, практичну цінність результатів його роботи.

Мотив є силою, що спонукає до діяльності. До певної діяльності суб'єкта спонукає, як правило, сукупність мотивів, які можуть бути й суперечливими. Цю сукупність називають мотивацією. Характер мотивації, як і характер самої діяльності, визначається найбільш значущим, домінуючим, мотивом. Кожен мотив обумовлюється своєю потребою. При цьому мотив може усвідомлюватися ясно, а може і не усвідомлюватись зовсім.

Те, для чого здійснюється діяльність, або її бажаний результат, є метою діяльності. Як правило, мета суб'єктом усвідомлюється. Часто мета досягається не відразу, а поступово, розчленовуючись на ряд окремих цілей, або підцілей. Таке розчленовування може відбуватися як в початковий період діяльності, так і за її ходом; підцілі виникають і задовольняються в процесі діяльності. При цьому кожна підціль досягається в певних умовах, в яких в даний момент протікає діяльність.

Завдання орієнтовною фази пізнавальної діяльності полягає в орієнтуванні учня, тобто у формуванні в нього уявлень про цілі, плани і засоби реалізації формованої діяльності. На цьому етапі в учня повинна бути створена так звана орієнтовна основа діяльності (ООД).

Співвіднесення поточної досліджуваної задачі з іншими задачами професійної діяльності. Короткий словесний (вербальний) огляд досліджуваного матеріалу (місце поточної задачі та її змісту в дисципліні, що вивчається, темі, питанні). Учень повинен це розуміти до докладного і доказового викладу досліджуваного матеріалу.

Під усвідомленням розуміють породження, виникнення у свідомості учня нових образів, понять і систем понять. Усвідомити - значить зрозуміти досліджуваний предмет, створити про нього правильне уявлення, побачити його (в прямому чи переносному сенсі).

Початковий усвідомлення виявляється в тому, що учень знає, але ще не твердо пам'ятає, тому він повинен спиратися на джерело знань: текст, конспект, схему, довідник. Маючи таку опору, учень може переказати (відтворити) знання, прокоментувати їх, відповісти на питання. Але це можливо лише при наявності опори. При повному розумінні можуть бути досягнуті всі змістовні параметри знань: правильність, повнота, глибина, абстрактність і конкретність, узагальненість і диференційованість, системність і гнучкість, проте знання ще не можуть застосовуватися.

Усвідомити знання - значить, спираючись на джерело знань, вміти відтворити (переказати) систему понять, співвіднести абстрактні знання з конкретними об'єктами, переформулювати фактичні знання - перевести з вербального подання в формулу або графік і навпаки (маніпулювання знаннями).

Для досягнення необхідної якості знань має бути виконана спеціальна дія, що називається осмисленням.

Суть осмислення знань полягає в тому, щоб розділити зміст на логічні частини і заново з'єднати в упорядкованому вигляді, тобто систематизувати.

Наступна операція процесу осмислення полягає в структуризації знань. Відповідно учень повинен класифікувати види отримуваних знань, виділивши в них окремі поняття та їх визначення, ступінь їх узагальненості, закономірності і закони, умови задачі і що потрібно отримати та ін.

Завершальна операція осмислення знань - виділення головного та узагальнення. У науці головне - причина явища (зовнішня сила або глибоке теоретичне пояснення, тобто закономірність чи закон), на практиці - принцип дії або загальне правило (наприклад, принцип роботи асинхронного електродвигуна, правило перекладу на англійську мову фрази по стандартному порядку слів і дієслова в особовій формі).

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Краєзнавча робота та дисципліна як форма патріотичного виховання
Знайомство з рідним селом, містом, екскурсії по селу, місту, де живеш , вивчення історії виникнення села, міста, його перших років існування; пошукова робота шляхом зустрічей зі старими людьми своєї ...

Творчі аспекти розвитку здібностей молодших школярів у процесі ігрової діяльності
Музично-естетичне виховання спрямоване на вдосконалення різноманітних якостей особистості учня, в процесі якого педагоги, спираючись на наукові дані фізіології та психології, повинні турбуватись про ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net