Педагогічне керівництво розумовим розвитком дитини

Педагогіка » Розумове виховання: цілі, завдання, сутнісні характеристики процесу розумового виховання » Педагогічне керівництво розумовим розвитком дитини

Сторінка 1

Педагог не тільки вчитель, а й вихователь, що здійснює розумове виховання дитини. Ще в 1974 році в газеті «Правда» в своїй статті «Всемогутня радість пізнання» Василь Олександрович Сухомлинський стверджував, що турбота про те, щоб учень засвоїв якийсь певний об'єм знань, є лише однією стороною справи. Але більш важливою задачею педагога, як він писав, є те, щоб разом із засвоєнням цих знань розвивався розум дитини, щоб вона ставала ще розумнішою та ще більш розвиненою.

Розумовий розвиток учня багато в чому залежить від педагогічної майстерності і культури вчителя. Сухомлинський стверджував, що на уроці в сфері уваги педагога повинні бути не тільки власні думки про предмет, але і головне — учні: їх сприйняття, мислення, увага, активність розумової праці. І чим менше зосереджений учитель на власних думках про навчальний матеріал, тим ефективніша розумова праця учнів. А якщо увага вчителя звернена лише на власні думки, учні важко сприймають матеріал І навіть погано розуміють вчителя.

Учитель повинен знати в десять, в двадцять разів більше матеріалу, ніж буде викладено учням на уроці, тоді його промова народжується плавно, учні сприймають знання без напруження. Учитель в такому разі має можливість дивитися на учнів і по їх очам читати, зрозуміло їм чи не зрозуміло. Якщо є необхідність, він може швидко перебудуватися, додати нові факти.

«Педагогічна майстерність полягає не в тому, щоб передбачити всі деталі уроку, а в тому, щоб уміло й непомітно для учнів внести зміни відповідно до обставин. Хороший педагог, не знаючи в деталях, як розвиватиметься його урок, вміє піти тим єдино необхідним шляхом, який підказує логіка, закономірності мислення на самому уроці».

Василь Олександрович говорив, що особливо важливий такий підхід в розумовому вихованні підлітків.

Щоб задовольнити природну духовну потребу підлітків і юнаків в абстрагуванні, осмисленні фактів, Сухомлинський на уроках давав факти, а учнів спонукав їх узагальнювати. Готуючись до уроку, він думав над тим, як навчити своїх учнів узагальнювати, мислити. В змісті матеріалу він старався знайти підставу для роздумів і узагальнень.

Якщо у дитини не розвивається абстрактне мислення, їй потім важко буде навчатися, притупляться її здібності. Тому кожне поняття, твердження, закон не повинні запам'ятовуватися учнем без розуміння. Особливо це важко у підлітковому віці, коли мисляча матерія буває особливо пластичною, чутливою до абстрактного мислення. І як важливо, щоб в ці роки учень зустрів мудрого наставника розумової праці. Якщо на його шляху не зустрінеться такий учитель, говорив Сухомлинський, учень не навчиться по-справжньому мислити. Наприклад, на уроках історії Василь Олександрович, розповідаючи про конкретну державу, підводив учнів до узагальнення, що таке держава взагалі, її ознаки.

Досвід показав, що справжнє засвоєння навчального матеріалу відбувається тоді, коли учень відчуває, що знання - результат його розумових зусиль. Він здобуває їх в той же час знаходить сферу їх застосування, переходить від абстрактної істини до нових фактів.

У Павлиській школі вчителі намагалися проблемно викладати навчальний матеріал. Сам Сухомлинський на уроках історії, розповідаючи учням про події давніх часів, про середньовіччя і епоху Відродження, не говорив те, що учні могли пояснити самостійно за допомогою тих знань, що вони вже мають.

І ще одна важлива деталь. На уроках відводився спеціальний час для глибокого самостійного осмислення фактів. Це сприяє запам'ятовуванню навчального матеріалу. Це і с закріплення матеріалу. Воно не повинно зводитись до того, щоб відразу після розповіді вчитель викликав учнів і вони відповідали на його запитання. Відповідають у таких випадках найздібніші, а середні і слабкі потребують додаткового часу для дослідження, осмислення фактів. Потребують цього й здібні; якщо тривалий час їм усе легко дається, їх розумові здібності можуть притупитися. Проводячи таку роботу, павлиські вчителі не висували на перше місце мету - запам'ятати. Коли розумову енергію спрямовувати на те, шоб глибоко осмислити, відбувається мимовільне запам'ятовування. А якщо всі сили тривалий час спрямовувати на те, щоб завчити, притупляються розумові здібності.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Впровадження особистісно-орієнтованого навчання в процес підготовки руки дитини до письма
Мета дослідження: визначити, як впливає на рівень підготовки дошкільника до письма особистісно-орієнтоване навчання з урахуванням загального розвитку дитини, її здібностей та інтересів. Завдання досл ...

Фізкультпауза в режимі навчального дня
Фізкультпауза – форма короткочасного активного відпочинку при виконанні домашніх завдань. Сигналом до неї є послаблення уваги дитини. Втома настає переважно через 30-35 хвилин розумової діяльності. П ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net