Методика застосування групового методу навчання

1. Група визначає учнів, які знають, як виконати завдання, і можуть пояснити словесно хід його розв’язання;

2. Ці учні або учень пояснюють іншим членам групи як слід виконувати кожне завдання (група при цьому може розпадатися на підгрупи);

3. Одні учні при цьому можуть:

а) пояснювати хід розв'язання словесно (складати алгоритм, обґрунтувати вибір свого рішення і т. д.);

б) слухати, подумки звіряючи хід свого рішення, вносячи корективи та уточнення в розповідь того, хто пояснює:

в) записувати тільки алгоритм виконання завдання або окремі його частини;

г) записувати алгоритм з більш докладною розшифровкою і загальні формули, необхідні для виконання завдання;

д) записувати алгоритм з конкретними перетвореннями для даної вправи.

На цьому етапі учні можуть звертатися до вчителя за консультацією. Учитель повинен слідкувати за ходом роботи кожної групи і, у разі виправлення допущених ними помилок, робити позначки на аркушах учнів групи.

Після закінчення першого етапу роботи вчитель вже бачить, які учні претендують на бали якого рівня навчальних досягнень;

- На бали високого рівня - ті, хто працював за планом За) і 3б) (тобто виконували практично функції вчителя);

- На бали достатнього рівня - ті, хто працював за планом Зв);

- На бали середнього і початкового - за планом Зг) і Зд) відповідно.

Учитель після записів, зроблених в ході 1-го етапу роботи, ставить свій підпис на аркуші в кожного учня.

II етап. Учні сідають на свої місця і продовжують на тих же аркушах вирішувати всі запропоновані завдання. Учитель повинен простежити, щоб учні з однієї групи не опинилися за однією партою. В кінці уроку вчитель збирає листи в учнів і оцінює роботи з урахуванням двох етапів її виконання.

Для того щоб учні чітко розуміли, що від них вимагається, вчитель має кілька уроків вирішувати завдання за такою схемою. При такій організації роботи дотримується індивідуальний і диференційований підхід у навчанні та оцінці знань кожного учня. Учням надається можливість самостійно вибрати хід рішення, вільно висловлювати відповідні математичні міркування, аргументувати їх, складати алгоритми виконання завдань або вислуховувати і аналізувати міркування своїх товаришів.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Лінгводидактичні основи вивчення прикметника як частини мови
Оскільки метою нашого дослідження є визначення рівня пізнавальної активності учнів під час вивчення теми «Прикметник», то цілком очевидною є необхідність аналізу лінгвістичних основ вивчення цієї час ...

Теоретичні аспекти формування правильності мовлення майбутніх вчителів початкових класів
Правильність – одна з визначальних ознак культури мовлення. За тлумаченням сучасних словників, правильний: 1) який відповідний дійсності; 2) який відповідний встановленим правилам, нормам; 3) безпоми ...