Методика застосування творчих ігор у музично-естетичному вихованні молодших школярів

Гра «Спіймаємо в долоньки» (молодші класи) застосовується для розширення словникового запасу стосовно емоційно-образних характеристик музичних творів. Після прослуховування твору учитель описує характер, спеціально називаючи неправильні слова. Учні повинні «зловити» правильні слова-характеристики даного твору.

«Дерево мудрості». Учні слухають розповідь учителя про життя і творчість композитора, придумують запитання щодо почутого, записують їх та «вішають на Дерево мудрості». Кожен підходить до Дерева, «зриває» записку, читає, відповідає. Інші оцінюють запитання та відповіді.

Ігри-конкурси «Впізнай мелодію», «Змагання музикознавців» (хто краще знає творчість композиторів, факти з їх життя), «Змагання конферансьє» (хто краще оголосить твір).

«Поле чудес» можна використати для кращого запам'ятовування термінів, понять, імен, географічних та біографічних даних, пов'язаних з вивченням творчості композитора.

Ігри-інсценізації (гра «Пантоміма») до творів для слухання: наприклад, Е. Ґріг «В печері гірського короля», П. Чайковський «Хвороба ляльки», «Нова лялька», «Марш олов'яних солдатиків».

Ігри-драматизації: розігрування епізодів з життя композиторів: наприклад, казки про В. Моцарта, про Л. Бетховена.

Вивчення музичної грамоти

Гра в розвідників (засвоєння поняття «розміщення нот на нотному стані»): вхід до класу через пароль, розшифровування послання, створення свого послання.

«Конструктор» – для складання тривалостей у такти, тактів вивченої пісні – в мелодії, геометричних фігур різного кольору – в форми музики.

«Казка» – для пояснення вчителем навчального матеріалу (поняття нотної грамоти) у формі казки. Або учням пропонується вигадати свою казку за вивченим матеріалом з будь-якими героями та сюжетом, зрозумілу усім, але так, щоб її головна думка відображала суть навчального матеріалу. Оцінюється оригінальність вигаданого, гумор, незвичність казки.

Пісня-гра «Впізнай, чий це голос» – для розвитку тембрового чуття (поспівка І. Асєєва).

«Картки» (можуть містити музичні терміни, знаки нотного письма) – дітям роздаються картки, учитель дає визначення терміну, а дитина, що тримає відповідну картку, має вибігти на середину класу; в іншому варіанті – дитина, що отримала картку, сама має дати визначення.

«Музичний рибалка» («Збираємо квіти») – музичні терміни записуються на вирізаних із паперу рибках (квітах). Учні ловлять рибу (збирають квіти), пояснюють терміни. Хто не може пояснити, кидає рибку назад в озеро. Кращий той, хто наловив більше риби (назбирав більше квітів).

Розспівування, робота над вокально-хоровою вправою

«Гра-зарядка», яка містить і ритмічну гру «Поїзд», і «Музичне вітання».

«Живий рояль» застосовується для гри на вивчених ступенях ладу. Наприклад, засвоєно V, III, VI ступені. Учні діляться на три групи, за кожною з них закріплюється один зі ступенів, а учитель (або учень-учитель) вказує по черзі на одну з груп. Групи відтворюють свої звуки.

«Секрет» використовується для співу ступенів ладу, які «по секрету» показує на пальцях один учень (наприклад, 1,2,3,2,1), клас співає на склад «ма» («льо», «лє»), а інший учень має розгадати «секрет» – назвати ступені. Гра розвиває не лише музичний слух, а й пам'ять.

Робота над поспівкою, розучування та виконання пісні

«Гра в назву» може бути використана як завдання до показу нової пісні, колі: учні вигадують свою назву твору.

«Луна» повторює за вчителем музичні фрази з пісні: причому «лінива» – лише кінець фрази, «старанна» – повторює кожну фразу двічі, «розумна» – співає нотами.

Гру «Мелодія-лото» можна грати у двох варіантах. У першому перевіряється знання нотного запису: картки лото містять записані нотами фрази пісні, з яких потрібно скласти мелодію; в другому – розвивається звуковисотне чуття – картки містять запис усієї мелодії, потрібно слухати виконання учителем цієї мелодії з помилками і фішками закривати фальшиві ноти.

На кожному етапі розучування пісні можна проводити гру «Критики». Для цього двом-трьом (для першого разу) учням роздаються картки з назвою елементів співу, за якими потрібно слідкувати, а потім «покритикувати», тобто розкрити якість їх виконання хором-класом. Наприклад, це можуть бути елементи: співацька постава, дихання, вступ, закінчення фраз, унісон, дикція.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Темперамент в індивідуальному стилі діяльності молодшого школяра
Діти-сангвініки легко пристосовуються до будь-якого колективу, до вимог учителя. Вони здатні швидко працювати і добре засвоювати навчальний матеріал, але вчитель обов'язково має звернути увагу на те, ...

Техніка безпеки в приміщенні відділу
Приміщення відділу відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки. Обладнання у приміщенні працює від напруження 220В. Кількість розеток – _ шт. Розетки розташовані на відстані 0,8м від ...