Професійна мотивація

Педагогіка » Професійна мотивація

Сторінка 1

Сучасні соціально-економічні умови, що пов'язані зі становленням демократичної держави, цивільного суспільства, ринкових відносин, значно вплинули на всі сфери життя України, у тому числі, на вищу школу. В умовах динамічних соціальних змін відбувається зміна значень, нових цінностей, міняються життєві орієнтації і прагнення людей, професійна структура суспільства та ієрархія соціальних переваг.

У зв'язку із значними змінами в соціально-політичній системі нашої держави, геополітичній обстановці в світі, різко зросли вимоги до формування професіоналізму.

Важливим психологічним моментом, що визначає успіх професійної освіти, є своєрідна "готовність" (емоційна, мотиваційна) до здобування тієї чи іншої професії.

Діяльність – не сукупність реакцій, а система дій, зцементованих в єдине ціле спонукаючим її мотивом. Мотив – це те, для чого здійснюється діяльність, він визначає сенс того, що робить людина.

Не дивно, що проблема мотивації і мотивів поведінки і діяльності з давніх пір займає розум учених, їй присвячено велика кількість публікацій і серед них – монографії російських авторів: В.Г. Асєєва, И.А. Васил’єва і М.Ш. Магомед-Емінова, В.К. Вілюнаса, І.А. Джідар’яна, Б.І. Додонова, В.А. Іванникова, Е.П. Іл’їна, Д.А. Кикнадзе, Л.П. Кичатінова, В.І. Ковальова, А.Н. Леонт’єва, B.C. Магуна, B.C. Мерліна, Ц.р. Москвічева, Л.І. Петражицького, П.В. Симонова, А.А. Файзуллаєва, Ш.Н. Чхартішвілі, П.М. Якобсона; а також зарубіжних авторів: X.Хекхаузена, Д.В. Аткинсона, Д.Халла, У.Клейнбека, К.В. Мадсена, А.Г. Маслоу, Ж.Нюттена, Р.С. Петерса, М.Д. Вернона, П.Т. Янга, арабських психологів А.Х. Мухяден, М.Фахмі, A.M. Махмуд.

Термін "мотивація" в словниках і довідниках розглядається як внутрішня спонукальна причина дій і вчинків людини, а мотивація виступає як система взаємозв'язаних і супідрядних мотивів діяльності особи, свідомо визначаючих лінію її поведінки. Діяльність може породжуватися одним або одночасно декількома мотивами. По різних критеріях розподілу мотиви можуть розглядатися як домінуючі і підлеглі; пізнавально-інтелектуальні, практично-перетворювані, комунікативні.

Структура кожного конкретного мотиву виступає як підстави дії, вчинку людини. Серед основних функцій мотивів виділяють наступні: спонукаюча, направляюча, регулююча. Разом з вказаними слід представити стимулюючу, управляючу, організуючу (Іл’їн Е.П.), структуруючу (Тихомиров O.K.), смислотворчу (Леонт’єв )А.Н., контролюючу (Запорожець А.В.) і захисну (Обуховській К.) функції мотивів.

Сьогодні мотивація як психічне явище трактується по-різному. В одному випадку вона визначається як сукупність чинників, що підтримують і направляють, тобто визначають, поведінку (Мадсен, Годфруа), в інших випадках – як сукупність мотивів (К.К. Платонов), по-третє – як спонукання, що викликає активність організму, і визначає її спрямованість.

Крім того, мотивація розглядається як процес психічної регуляції конкретної діяльності (М.Ш. Магомед-Емінов), як процес дії мотиву, як механізм, що визначає виникнення, спрямованість і способи здійснення конкретних форм діяльності (І.А. Джідар’ян), як сукупна система процесів, що відповідають за спонукання і діяльність (В.К. Вілюнас).

Автори книги «Педагогіка та психологія вищої школи» зауважують на тому, що при традиційному навчанні формується дві групи спонукаючих мотивів:

I – безпосередньо спонукаючі мотиви. Вони можуть виникнути у студентів за рахунок педагогічної майстерності викладача, формуючи інтерес до даного предмету. Ці зовнішні чинники відображають швидше зацікавленість, але не мотивацію пізнавального плану;

II – перспективно спонукаючі мотиви. Так, наприклад, викладач пояснює студентам, що без засвоєння даного конкретного розділу не можна освоїти наступний розділ, або у студентів формується мотив до навчання, оскільки попереду екзамен з дисципліни; або потрібно відмінно здати сесію, щоб одержувати підвищену стипендію. В цьому випадку пізнавальна діяльність є лише засобом досягнення мети, самої пізнавальної діяльності, що знаходиться зовні.

При активних формах навчання і, зокрема, проблемному навчанні виникає абсолютно нова група мотивів:

III – пізнавально-спонукаючі мотиви безкорисливого пошуку знання, істини. Інтерес до навчання виникає у зв'язку з проблемою і розгортається в процесі розумової праці, пов'язаної з пошуками і знаходженням рішення проблемної задачі або групи задач. На цій основі виникає внутрішня зацікавленість, яку, висловлюючись А. І. Герцена, можна назвати "ембріологією знання".

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Розробка методики формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”
Вивчаючи профіль “Деревообробка” учні повинні засвоїти відповідні знання про основи сучасного виробництва, а також відповідні уміння та навички. Система таких знань та вмінь описана нами в попередньо ...

Види позашкільних закладів
Згідно Постанови Кабінету Міністрів № 433 від 6 травня 2001 року "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів" та відповідно до статей 12 і 13 Закону України "Про ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net