Функції освіти в соціально-політичній сфері

Педагогіка » Соціальні аспекти реформування системи вищої освіти в Україні » Функції освіти в соціально-політичній сфері

Формування особистості – один із життєво важливих інтересів держави і груп, тому обов’язковим компонентом освіти є правові норми і політичні цінності, що відображають політичну зацікавленість груп, які диктують напрямок розвитку в даному суспільстві і прагнуть контролювати школою.

Прищеплення освітнім спільнотам прийнятних правових, політичних цінностей і норм, способів участі в політичному житті характерного для державної освіти, але проявляється і в сфері неформальної освіти. Навряд чи є приклади, коли інститут освіти не протидіяв проявам правом і політичним девіацій. Кожний політичний устрій починає з того, що змагається за стару школу або будує нову. Розуміння цієї функції неминуче призводить до ідеологізації змісту освіти. В цьому розумінні формальна освіта забезпечує заохочення законослухняної правової і політичної поведінки, а також відтворення державної (домінуючої) ідеології. Соціальні групи – носії альтернативних політичних цінностей, які намагаються заснувати свою школу, або впровадити у вже існуючу свої правові норми і політичні цінності. Система освіти не буває ідеологічно нейтральною, в ній завжди затверджується ідеологічний контроль в явній формі парткомів або неявній – в установках на деполітизацію, в кадровій політиці, в учбових планах, в рекомендованих підручниках і т. д.

В національно-державній організації соціуму школа ціле направлено формує орієнтації населення у зовні політичному просторі. Етносоціальний тип культури зумовлює зміст освіти, підкреслює в ній головні інтереси даного етносу. Так школа сприяє патріотизму.

Ще однією важливою, але недостатньо дослідженою є науково-дослідна функція системи освіти. Творення нового знання постійно відбувалося в структурі системи освіти, оскільки певна частина вчителів і викладачів завжди цим займалася. Свідома орієнтація на продукування нового наукового знання постала в Стародавній Греції з виникненням прототипів майбутніх вищих навчальних закладів: Академії Платона, Ліцею Аристотеля, Піфагорійського союзу.

Тривалий час ця функція була побічною, другорядною для системи освіти. До XIX ст. у системі освіти в кращому разі розвивалися гуманістичні та схоластичні науки. Природниче-наукове знання розвивалося не тільки поза системою освіти, а часто і поза межами офіційної науки. Інституційного оформлення науково-дослідна функція набула в епоху промислової революції наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Саме в цей час було розпочато інтенсивні дослідження в галузі природничих наук, свідоме формування соціальних замовлень системі освіти. При вузах створено дослідницькі лабораторії, науково-дослідні центри. Як і раніше, ця функція зосереджена у вищій ланці системи освіти. Уже наприкінці XIX ст. в обов’язки викладацького складу увійшло одночасне виконання двох ролей: дослідника і педагога. Вузи стають найзручнішим місцем проведення фундаментальних, а згодом – і прикладних досліджень.

Основні функції системи освіти у різних країнах і в різні історичні періоди виявляються не однаково. Це залежить від стану і потреб суспільства, від окреслених державою соціальної мети і принципів освіти.

Необхідно зазначити, що деякі функції освіти стануть більш насиченими. Адже ми живемо в час, коли освіта у всьому світі швидко реформується як за змістом, так і за формою. Тому, враховуючи сучасні модефікації в сучасній системі вищій освіти, і освіти взагалі, активізуються функція соціальної мобільності та науково-дослідна функція, адже європейський освітній простір став більш відкритий для переміщень студентів, викладачів і звичайно самої інформації.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Лабораторні роботи, фронтальний експеримент і роботи фізичного практикуму з оптики
Програма з фізики передбачає набуття учнями умінь і навичок дослідним шляхом (з виконанням необхідних розрахунків) визначати показник заломлення речовини, довжину світлової хвилі, користуватися оптич ...

Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів
Одним з основних положень програми з української мови є всебічний розвиток усного й писемного мовлення учнів, що передбачає реалізацію учителем таких завдань: поповнення й активізація лексичного запа ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net