Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі

Педагогіка » Соціальні аспекти реформування системи вищої освіти в Україні » Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі

Сторінка 2

Четвертий саміт Болонського процесу відбувся 19–20 травня 2005 року в Бергені (Норвегія). Це надзвичайно важливий для України етап Болонського процесу. На цей раз комюніке підпасали 45 країн і серед них – Україна.

Важливо також відмітити, що ще однією складовою Болонського процесу є так звана «Велика хартія університетів», про яку згадувалось на початку розділу. Велика хартія університетів – результат пропозиції про створення співдружності університетів, з якою ще в 1986 році Болонський університет звернувся до провідних університетам Європи. На зустрічі в Болонії в липні 1987 році делегати з 80 європейських університетів вибрали Раду з керівників низки університетів і представників Ради Європи для розробки проекта Хартії – певної Конституції європейських університетів. 18 вересня 1988 року підчас святкування, що було присвячене 900-літтю Болонського університету, ректори 430 університетів підписали Хартію. В Хартії проголошується приналежність європейських університетів до академічної співдружності, що долає політичні і соціальні бар’єри і формулює принципи інтеграції Європи в єдине суспільство. Припускається, що це суспільство надає всім громадянам необхідні права і свободи, а також різноманітні адекватні послуги у сфері культури , науки і освіти. Хартія підтвердила обов’язки університету в якості ключового інституту суспільства і висунула вимоги автономії і академічної свободи для університету. До речі, серед 430 засновників співдружності університетів були Харківський ім. В. Каразіна і Дніпропетровський державний університети, а в 2003 році до Хартії приєднався Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова і Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».

Мета та задачі Болонського процесу

Болонський процес включає в себе наступні ключові моменти:

Чітка уніфікація студентських документів, що підтверджують рівень та якість засвоєних знань, для співставлення вищої освіти в різних країнах. Такі міри повинні забезпечити зайнятість європейських громадян з вищою освітою і міжнародну конкурентоспроможність європейської вищої освіти.

Двухрівнева система вищої освіти. Проблемою у багатьох державах стало надмірний перелік спеціальностей та спеціалізацій, як у Європі, так і в Україні. Існує також значна різниця між навчальними ступенями, що отримують в університетах та академіях. Для стандартизації ступенів і спеціалізацій планується перейти на двухрівневу систему навчально-кваліфікаційних рівнів:бакалавр і магістр. Бакалавр – це спеціаліст, який може працювати по спеціальності або продовжити навчання, якщо перейде на другу сходинку – до магістратури. Ступінь магістра передбачає наявність більш глибоких фундаментальних знань студента і орієнтацію його на навчальну кар’єру. Навчання в першому циклі повинно становити 3-4, на другому – 1-2 роки. Післядипломна освіта здійснюється в докторантурі, що дає можливість отримати наукову степінь доктора наук після 7-8-річного навчання. В країнах-учасницях Болонського процесу повинна бути лише одна докторська степінь , наприклад доктор філософії в відповідних сферах знань – природознавчих наук, соціально-гуманітарних, економічних та ін.

Заклади кредитної системи за Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS). Кредитами називають умовні одиниці, в яких визначається об’єм освіти. За кожною одиницею стоїть певна кількість освоєних термінів, зв’язків між термінами, напрацьованими навичками, тобто загальна сукупність отриманих знань і навиків, включаючи самостійну роботу студентів і здачу ними проміжних та підсумкових іспитів, інші види навчальних робіт. Щоб отримати європейського диплом бакалавра необхідно накопичити 180-240 годин кредитів, а ступінь магістра – додатково 60-120 годин. Саме систему кредитів розглядають як спосіб підвищення мобільності студентів підчас переходу з однієї навчальної програми в іншу, включаючи програми післядипломної освіти. ECTS стане багатоцільовим інструментом визнання і мобільності студента, способом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищих навчальних закладів інших країн. Акумулюючи кредитна система дає можливість врахувати всі можливості студентів, не тільки навчальне навантаження, а і його участь в наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах та ін. в певних державах як умова заліку кредитів висувають наступні умови: навчальне навантаження повинне включати 50% і більше самостійної роботи студента. Завдяки накопичувальній системі кредитів студент може вступити до університету однієї країни, а закінчити в іншій; змінити в процесі навчання університет або вибрану спеціальність; закінчити навчання на любому етапі, отримавши ступінь бакалавра або магістра, продовжити освіту в зручний для себе період життя.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Нові умови життєдіяльності школи козацько-лицарського виховання
“Школа козацько-лицарського виховання – громадський (на базі загальноосвітньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову сучасну козацько-лицарську освіту, забезпе ...

Контроль навчального процесу
Складовою частиною навчального процесу є контроль, який сприяє: виявленню успішності навчання кожного учня; розкриттю причин слабкого засвоєння учнями окремих частин матеріалу; ліквідації недоліків н ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net