Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі

Педагогіка » Соціальні аспекти реформування системи вищої освіти в Україні » Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі

Сторінка 2

Четвертий саміт Болонського процесу відбувся 19–20 травня 2005 року в Бергені (Норвегія). Це надзвичайно важливий для України етап Болонського процесу. На цей раз комюніке підпасали 45 країн і серед них – Україна.

Важливо також відмітити, що ще однією складовою Болонського процесу є так звана «Велика хартія університетів», про яку згадувалось на початку розділу. Велика хартія університетів – результат пропозиції про створення співдружності університетів, з якою ще в 1986 році Болонський університет звернувся до провідних університетам Європи. На зустрічі в Болонії в липні 1987 році делегати з 80 європейських університетів вибрали Раду з керівників низки університетів і представників Ради Європи для розробки проекта Хартії – певної Конституції європейських університетів. 18 вересня 1988 року підчас святкування, що було присвячене 900-літтю Болонського університету, ректори 430 університетів підписали Хартію. В Хартії проголошується приналежність європейських університетів до академічної співдружності, що долає політичні і соціальні бар’єри і формулює принципи інтеграції Європи в єдине суспільство. Припускається, що це суспільство надає всім громадянам необхідні права і свободи, а також різноманітні адекватні послуги у сфері культури , науки і освіти. Хартія підтвердила обов’язки університету в якості ключового інституту суспільства і висунула вимоги автономії і академічної свободи для університету. До речі, серед 430 засновників співдружності університетів були Харківський ім. В. Каразіна і Дніпропетровський державний університети, а в 2003 році до Хартії приєднався Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова і Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».

Мета та задачі Болонського процесу

Болонський процес включає в себе наступні ключові моменти:

Чітка уніфікація студентських документів, що підтверджують рівень та якість засвоєних знань, для співставлення вищої освіти в різних країнах. Такі міри повинні забезпечити зайнятість європейських громадян з вищою освітою і міжнародну конкурентоспроможність європейської вищої освіти.

Двухрівнева система вищої освіти. Проблемою у багатьох державах стало надмірний перелік спеціальностей та спеціалізацій, як у Європі, так і в Україні. Існує також значна різниця між навчальними ступенями, що отримують в університетах та академіях. Для стандартизації ступенів і спеціалізацій планується перейти на двухрівневу систему навчально-кваліфікаційних рівнів:бакалавр і магістр. Бакалавр – це спеціаліст, який може працювати по спеціальності або продовжити навчання, якщо перейде на другу сходинку – до магістратури. Ступінь магістра передбачає наявність більш глибоких фундаментальних знань студента і орієнтацію його на навчальну кар’єру. Навчання в першому циклі повинно становити 3-4, на другому – 1-2 роки. Післядипломна освіта здійснюється в докторантурі, що дає можливість отримати наукову степінь доктора наук після 7-8-річного навчання. В країнах-учасницях Болонського процесу повинна бути лише одна докторська степінь , наприклад доктор філософії в відповідних сферах знань – природознавчих наук, соціально-гуманітарних, економічних та ін.

Заклади кредитної системи за Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS). Кредитами називають умовні одиниці, в яких визначається об’єм освіти. За кожною одиницею стоїть певна кількість освоєних термінів, зв’язків між термінами, напрацьованими навичками, тобто загальна сукупність отриманих знань і навиків, включаючи самостійну роботу студентів і здачу ними проміжних та підсумкових іспитів, інші види навчальних робіт. Щоб отримати європейського диплом бакалавра необхідно накопичити 180-240 годин кредитів, а ступінь магістра – додатково 60-120 годин. Саме систему кредитів розглядають як спосіб підвищення мобільності студентів підчас переходу з однієї навчальної програми в іншу, включаючи програми післядипломної освіти. ECTS стане багатоцільовим інструментом визнання і мобільності студента, способом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищих навчальних закладів інших країн. Акумулюючи кредитна система дає можливість врахувати всі можливості студентів, не тільки навчальне навантаження, а і його участь в наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах та ін. в певних державах як умова заліку кредитів висувають наступні умови: навчальне навантаження повинне включати 50% і більше самостійної роботи студента. Завдяки накопичувальній системі кредитів студент може вступити до університету однієї країни, а закінчити в іншій; змінити в процесі навчання університет або вибрану спеціальність; закінчити навчання на любому етапі, отримавши ступінь бакалавра або магістра, продовжити освіту в зручний для себе період життя.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Організація науково - дослідницької діяльності студентів
Сучасний етап розвитку професійної освіти характеризується пошуком нових шляхів співробітництва викладачів і студентів, у процесі яких відбувається формування ініціативи, самостійності і творчості ос ...

Аналізування даних
Пунктом 8.4 введено додаткову вимогу порівняно з версією 1994 року щодо необхідності аналізування даних. Для виконання цієї вимоги організація повинна збирати та аналізувати дані про задоволеність сп ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net