Реформування системи вищої освіти в Україні: ризики та перспективи

Педагогіка » Соціальні аспекти реформування системи вищої освіти в Україні » Реформування системи вищої освіти в Україні: ризики та перспективи

Сторінка 4

За словами Л. Товажнянського, ректора Національного технічного університету «ХПІ»: «Ми готуємо бакалаврів, магістрів, у нас захищають кандидатські дисертації і докторські – в багатьох країнах цієї степені немає, і в цьому наша перевага».

Ще одне суперечне положення Болонської декларації, це кредитно-модульна система. За основу пропонується прийняти ECTS,зробив її накопичувальною системою, здатною працювати в рамках конвенції «навчання протягом життя». Слід зазначити, що студенти отримують кредити лиш в результаті успішного завершення наукової дисципліни (кредит не присвоюється просто за відвідування занять – студент має виконати всі вимоги і успішно пройти всі форми оцінювання). Кількість кредитів не залежить від оцінки – «вартість» курсу в кредитах розраховані наперед.

Виглядає це наступним чином:

Кредит – кількісний показник, що визначає який, об’єм чоторирічного навантаження виконав студент в даному курсі (дисципліні);

Оцінка – якісний показник, що визначає, наскільки успішно студент засвоїв програму курсу, виконав певний в кредитах об’єм навантаження.

Відповідно, в Додатку до диплома буде вказано кількість кредитів з кожної дисципліни. Це досить зручний і оптимальний варіант для реалізації загально європейського обміну студентами.

Що стосується модульної системи, то в умовах України на сьогодні реалізувати її для переважного більшості вузів просто нереально.

По-перше, у студентів немає можливості самостійно обирати дисципліни. Відповідно Болонській системі, кожна дисципліна «коштує» певну кількість кредитів, кожний кредит «коштує» певну кількість балів. Диплом «коштує» певну кількість кредитів. Відповідно, студент повинен мати можливість підібрати собі дисципліни, щоб набрати необхідну кількість кредитів. Адже саме це і є його «зеленою карткою» до європейської освіти. В Україні це неможливо з багатьох причин, першими з яких є економічні.

Певний консерватизм присутній і в ставленні до системи оцінювання знань студентів. 100-бальна шкала й розділення семестрів на модулі з обов’язковим проміжним контролем знань майже не торкнулися принципів викладання й програмного наповнення. «На мій погляд, те, що відбувалося справді – підлаштування під нові стандарти, але досить штучним шляхом. Наприклад, модульно-рейтингова система - всі питають: як мені перекласти програму або як перерахувати години, щоб нічого не змінювати. Тобто, як ці бали рахувати, виставляти оцінки, користуючись при цьому п’ятибальною системою», - висловлює своє бачення «Болонського процесу» в Україні кандидат соціологічних наук, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Литвинов.

«Сьогодні ми зіткнулися з тим, що кожен викладач має власну модульну систему оцінювання, якої студенти ніяк не можуть збагнути. Самих викладачів обурює те, що вони із професорів перетворилися на бухгалтерів, які мусять підраховувати бали, а не оцінювати реальні знання» – зазначає професор Львівської політехніки Юрій Ражкевич, який є членом національної групи супроводження Болонського процесу.

Міфом виявляється впевненість в тому, що кредити, модулі і рейтингове оцінювання знань є магічним засобом уніфікації освітніх систем з одночасним значним підвищенням якості дипломів. Очевидно – у випадку лише формальної заміни одних (астрономічних годин) одиниць виміру учбової роботи студентів на інші (заліковані одиниці, кредити чи щось інше) зміни будуть так само не значні, як перехід до вимірювання зросту ново роджених, дітей і дорослих з сантиметрів на дюйми.

В неоднозначному світлі стає все більш зростаюча роль тестування як основного методу контролю знань, що є характерним, перш за все, для американських університетів. Особливо складно зробити тестування основним методом перевірки знань в гуманітарних науках.

Не вирішує реформація і проблеми хабарництва, бо і до сьогодні не створено системи контролю через так званий зворотній зв’язок. Тобто не можливо зупинити "продаж" оцінок, коли результати навчання перевіряє той же викладач, що й навчає студентів протягом семестру. Без контролю перевірок третіми особами є реальна спокуса купити, а не вивчити на позитивну оцінку. Тому бюрократичною імпровізацією Болонської системи називають спеціалісти нинішній стан освіти.

Надлишкова формалізація форм контролю – тестування – нівелює особистість, знижу творчу природу мислення людини до положення придатка машини, яка оцінює коефіцієнт інтелекту студента і ставить йому оцінку, яка зачасту залишається відміткою в душі – студент вчиться не заради знань, а задля рейтингу або заохочувальних стипендій.

Ще одне «нововведення» - особлива увага , що приділяється самоосвіті, тепер до 70% матеріалу з кожної дисципліни студент має вивчити самостійно.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Рекомендації та можливі шляхи впровадження модульної технології навчання з дисципліни „Технічна експлуатація автомобілів ”
Модульна технологія навчання поки що не знайшла в Україні широкого розповсюдження, не дивлячись на те, що її переваги і вигоди очевидні. Спочатку необхідно визначити спеціальність, з якої буде вестис ...

Перші відомості про статистику
Математичну статистику як один з розділів прикладної математики започаткував швейцарський математик Я. Бернуллі (1654- 1705). Значних результатів у цій царині досяг також відомий український математи ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net