Реформування системи вищої освіти в Україні: ризики та перспективи

В умовах соціально-економічного стану, в якому знаходиться Україна зараз (безробіття, недолік робочих місць, низька заробітна платня, слабкий соціальний захист), може виникнути патова ситуація: посилення міграції громадян України до країн Європи в пошуках вартої роботи, витік інтелектуальних здобутків із держави. Тому рішення освітніх проблем в Україні, відповідно Болонським домовленостям, вимагає інтенсивного розвитку виробництва, створення значної кількості робочих місць, забезпечення молоді, відповідно до українського законодавства, правом першого робочого місця, яке досі залишається лише гаслом.

Виникає запитання: чи варто було змінювати упаковку, якщо зміст залишився той самий? У будь якому разі, приєднання України до Болонського процесу дає надію на конкретні позитивні зрушення. Зокрема віриться, що не в такому вже далекому майбутньому дипломи усіх наших вузів на Заході котуватимуться так само, як і в Україні.

Таким чином, стає зрозумілим, що однозначної оцінки Болонському процесу дати не можливо, тим паче в Україні, де, порівняно з Європою, існує ще більше проблем.

Проаналізував вищесказане можна зробити наступні висновки.

По-перше, Україна дійсно повинна реформувати систему освіти, так як це диктують як зовнішні - інтеграція до Європи, так і внутрішні – економічне зростання – фактори.

По-друге, Україна не повинна сліпо копіювати західні стандарти в сфері освіти. І на шляху до європейського простору, важливо враховувати той факт, що ми – космічна держава і відповідно до слів колишнього Призидента Леоніда Кучми, будемо учасниками польоту на Марс. Ось чому не варто змінювати «якість» підготовки на «кількість» студентів.

По-трете, Україні необхідно старанно перевіряти запропоновані як Заходом (Європа і США), так і Сходом (Росія) методологію і напрацювання в сфері освіти і враховувати той факт, що етична вимогливість швидко зникає там, де з’являється економічні інтереси як у підприємців, так і у правління.

Саме тому, враховуючи ірраціональні приховані фактори процесу уніфікації дипломів і переформування молодого покоління, необхідно виробити власну технологію «болонізації», щоб не стати сировинним придатком РЄ і охоронцем чужих національних інтересів, ігноруючи власну стратегію розвитку і історичної перспективи.

Для нас важливий сам процес розуміння українським суспільством свого місця в Європі, своєї історичної місії. Процес цей ніяк не назвеш легким, але, якщо б в Україні змогли виробити здоровий, конструктивний підхід до вивчення власної і загальноєвропейської, загальносвітової історії, це суттєво оздоровило б ситуацію в Європі в цілому.

Та на жаль, болонський процес по-український перетворюється радше у зміну форми, а не змісту, зауважують критики. Адже не відбувається передусім системних змін на рівні мети, завдань, інститутів, місця студента в навчальному процесі. І доти, доки цього не станеться, українці навряд чи відчують позитив «Болонської системи», переконаний викладач Литвинов. Натомість всі притаманні їй негативні риси, як годиться, спостерігатимуться в повній мірі. За словами Ю. Ражкевича, члена національної групи супроводження Болонського процесу, для окреслення головної причини, чому Україна і до сьогодні йде навпомацки в реформі освіти, варто звернути увагу не на цілі Болонського процесу, а на інструментарій, тобто яким чином запроваджується, "накладається на національну систему освіти" реформа.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сутність, значення та різновиди есе
Есе - письмовий виклад індивідуальної позиції студента на проблему, що часто сполучається з викладом, орієнтованим на розмовну мову. Для підготовки студентові надається список тим, список обов'язково ...

Огляд організації позасистемної роботи з навчання економіки
Позасистемна робота – це форма організації індивідуального (колективного) вивчення учнями навчального матеріалу в аудиторний і поза аудиторний час. Її метою є сприяння формуванню самостійності як рис ...