Формування народознавчих знань та вмінь учнів

Педагогіка » Формування народознавчих знань та вмінь учнів

Сторінка 1

Способи формування знань і вмінь учнів найрізноманітніші. Розглянемо лише деякі з них. Як мотивувати учням необхідність знань з українського народознавства? Почну з того, що людина не купує собі річ, яка їй не потрібна або не подобається. Цю аналогію можна перенести на учнів: вони не сприймають знання, які зовсім їм не подобаються. Отож, учитель повинен викладати навчальний матеріал цікаво й обов’язково пояснювати необхідність його для формування життєвого досвіду учнів.

Формувати знання й уміння учнів слід випереджаючим навчанням. Вони сприймають із задоволенням знання, коли володіють частинкою цих знань. Toму я не позбавляю їх ініціативи взяти активну участь у підготовці до наступного уроку. У кабінеті обов'язково є програма з народознавства, з якою учні знайомляться заздалегідь. Крім виконання домашніх завдань, вони готують матеріали до нового уроку: повідомлення, літературу, наочність, експонати в кабінет народознавства та ін. Це є випереджаюче навчання.

Діти середнього шкільного віку особливо люблять "хизуватися" серед ровесників своєю обізнаністю з народознавства. Вони активно шукають знання, прагнуть самоосвіти. І це допомагає мені формувати в них народознавчі знання та вміння. Отже, вчитель повинен створювати умови для активного залучення учнів до організації навчально-виховного процесу. Учитель народознавства має знати, що засвоєння знань і вмінь залежить від сприйняття учнями нового матеріалу. Наведу як приклад фрагмент уроку „Хмелю ж мій, хмелю. З історії вшанування хмелю в Україні, його використання. Хміль у фольклорі українському”. Коли я вчу виготовляти дріжджі з хмелю, то демонструю цей процес. Перед уроком я варю шишечки в шкільній їдальні. А на уроці проціджую відвар, добавляю борошна й після того, як "каша" охолоне, розкладаю дріжджі шматочками на підносі. Учні краще сприймають матеріал, коли бачать сам процес, а не тільки чують про нього. А мені, вчителю, важливо, щоб сприйняття нових знань відбулося швидко і якісно. Також не менш важливим для вчителя є і якість усвідомлення учнями знань. Наведу приклад з того ж таки уроку. Розповідаючи учням про лікарські властивості хмелю, я раптом пропоную визначити, яке в них волосся на голові: жирне, сухе чи нормальне? Після того я повідомляю, що наші предки готували ліки для волосся, щоб було воно пишним, красивим, щоб не було облисіння. Особливо зацікавилися сказаним учні, в яких лисіють татусі, а мами зовсім знищили собі волосся хімічними завивками та фарбами. Коли всі усвідомили, що знати про такі ліки важливо в житті, я продиктувала рецепт ліків із хмелю проти облисіння й для лікування волосся на голові. Формувати знання та навички потрібно на уроці, а не сподіватися, що учні вдома довчать, доміркують, дороблять. Чи можливо це?

Значну роль у формуванні знань і навичок учнів відіграє ефективне використання наочності. Урок народознавства щороку відкриває перед учнем якийсь бік людського життя. І тут не можна обійтися лише словом, необхідно активізувати й зорову пам’ять учнів. Для прикладу візьму вже згадуваний урок "Церква в житті українців колись і тепер; Використання церквою іконопису у виховних цілях". Готуючись до нього, я малюю церкву в розрізі, щоб подати одночасно знання про її будову й навчити учнів правил поведінки в церкві, поваги до християнської віри й до людей, які прийняли її. Розповідь про використання церквою іконопису я супроводжую демонструванням схеми іконостасу, вчу дітей, які ікони та в якому ряду розміщено в іконостасі. Формувати знання та вміння учнів з народознавства - це означає вчити їх філософському осмисленню, тобто вчити розкривати внутрішні зв’язки й відносини між об’єктами реального світу. Я роблю це за допомогою створення проблемної ситуації, постановки евристичних питань та пізнавальних завдань і розв'язування їх школярами. Для прикладу візьму фрагмент уроку "Писанкарство. Яйце в міфології та обрядах. Розвиток писанкарства в Україні і т.д." Ставлю учням проблемне запитання: "Чому саме яйце вибрали наші предки-язичники для писанкарства, а не інший предмет?" Учні 5-го класу висловили здогадки, що яйце схоже на сонце, бо кругленьке, а люди поклонялись Сонцю. Довго міркували, але ніхто не сказав, що яйця несуть пташки з настанням тепла, що яйце є скарбничкою майбутнього нового життя. А люди щовесни з приходом тепла, ніби теж починають нове життя. Мабуть тому й дарували язичники навесні один одному яйця, та не прості, а розмальовані, щоб малюнки на них символізували їхні побажання. Філософія наших неосвічених нецивілізованих предків щодо писанки була проста й геніальна. Розмальоване яйце вважалось святим і мало магічну силу. Далі учні отримують цілий багаж знань про християнську писанку, але первісну суть її існування в Україні вони повинні знати насамперед. Я вже зазначала, що формувати знання й уміння учнів мені допомагають пізнавальні запитання. Мабуть, не було жодного уроку в моєму житті, коли б я не "морочила" ними дитячі голови. Наприклад, на уроці "Рослини-медоноси" я даю учням цілу серію пізнавальних запитань:

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Психолого-педагогічні основи виховання
Екологічні проблеми, з одного боку, є наслідком науково-технічного розвитку людства, а з другого — попи інтенсивно впливають на економічне становище п тій чи іншій країні або її регіоні і, що найголо ...

Традиційні технології навчання географії
Програмований вид навчання пішло від слова “програма”, що означає систему послідовних дій (операцій), виконання яких веде до раніше запланованого результату. У перекладі з грец. - публічна об’ява, ро ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net