Історія розвитку встановлення навчально-виховних закладів

Також почало навчання відображатися і у державних актах, і циркумерах Міністерства Народної освіти Німеччини.

На початку ХХ століття система закладів для дітей з недорозвитком інтелекту складалася з таких ланок:

Дитячі садочки для дітей з порушенням інтелекту (3-7 років)

Допоміжні школи з 5-річним навчанням (8-14 років)

Допоміжні школи-інтернати для дітей з порушенням інтелекту

Лікувально-виховні заклади для дітей з порушенням інтелекту та сиріт і безпритульних до 16 років

Допоміжні професійні школи з 3-х річним навчанням після допоміжної школи

Трудові колонії

В Бельгії. Перші заклади почали відкривати в кінці ХІХ століття. Загалом вони були окремими і приватними. З 1914 року з встановленням обов’язкового навчання почали розвиватися і державні системи закладів для недорозвинутих дітей.

Перша школа для аномальних дітей "Школа для спеціального навчання №14" була відкрита у Брюсселі в 1897 році під керівництвом Жана Демора. У 1899 році була відкрита школа спеціально для хлопців в Антверпені. В 1904 році в Генті. В 1901 році Депроні заснував у Брюсселі приватний платний заклад – Інститут для спеціального навчання для дівчат і хлопців. У 1907 році у Бельгії було всього сім спеціальних шкіл, в яких займались 791 учень. Згодом було створено в системі спеціальних класів – класи спостереження, де знаходилися діти віком від 2 місяців до 1 року.

В Італії. У 1898 році видатним педагогом і психологом Маріно Монтесорі створено в Римі "Державну ортофреничну школу для дітей з порушенням інтелекту". Тут вперше почалася підготовка вчителів для роботи з дітьми з порушенням інтелекту. Великий внесок вніс лікар-психолог Санто де Сонтекс. Він є автором "Римської системи догляду за недорозвинутим інтелектом". Де діти з вадами інтелекту, які мають органічну патологію направлені в самостійні заклади: школи-притулки і напівпритулки. Першу школу напівпритулком було відкрито відомим психологом у 1899 році у Римі для дітей з бідних сімей.

Загалом можна стверджувати, що держава майже не брала участі в розвитку навчання та виховання аномальних дітей. Так невеликі притулки відкривалися в інших містах Італії при монастирях.

В Швейцарії. Відкривалися великі заклади для дітей з вадами інтелекту. Так перші навчальні заклади були відкриті у Берні і Бозені. У 1903 році нараховувалися у країні 53 допоміжні класи, де займалося 1096 дітей.

1897 р. – проведений перепис аномальних дітей. Допоміжні школи і класи обслуговували дітей віком від 6 до 12 років, інколи дозволялися і діти віком до 18 років в спеціальних закладах.

Норвегія. У 1882 році був прийнятий закон про обов’язкове навчання дітей з недоліками у розвитку. Було створено на основі даного закону три типи шкіл для таких дітей: загальні, державні, приватні. Всі дані типи шкіл проводили навчання безкоштовно. Термін навчання – 8 років. Батьків, які відмовлялися відправляти дітей у допоміжну школу – штрафували.

Швеція. Рух на створення спеціальних класів для дітей з вадами інтелекту почався з 1900 року. З 1901 року відкрилося декілька допоміжних класів, до яких приймали дітей, які безуспішно ходили до масової школи протягом 2-3 років. Згодом відкривалися як державні так і приватні самостійні школи, приватні і благодійні притулки для дітей з порушеннями інтелекту.

Австралія. Навчання почалося з 70-х років ХІХ століття. В 1885 році відкриваються перші допоміжні класи, 1895 рік – допоміжні школи.

Голландія. Перші класи для дітей з вадами інтелекту відкриті були у 1896-1897 роках. 1905 рік – самостійні спеціальні школи.

Данія.1855 рік – відкрито перший приватний заклад для дітей з вадами інтелекту, які здатні до розвитку. У 1900 році відкрились перші допоміжні класи.

Венгрія. У 1892 році відкриваються 2 класи для менш здібних при "Королівсько-венгерському навчально-виховному закладі для здібних до навчання дітей у формі ідіотії".

Югославія. 1919 рік – засноване "Державне управління по захисту аномальних дітей". У 1937-1938 роках в Югославії було всього 5 допоміжних шкіл і 96 допоміжних класів при масових школах.

Болгарія. 1907 рік – розглянуто рішення про відкриття "Допоміжного інституту" для аномальних дітей, хоча воно не було прийнято. 1922 р. в м. Софії відкриті класи для дітей з вадами інтелекту. Згодом відкрили школу-інтернат.

Румунія. Мала лише декілька медико-педагогічних притулків.

Чехословаччина. Перший заклад відкритий в Празі під назвою "Ернестимум" у 1871 році лікарем С. Амерлінгом. Перша школа була відкрита в Празі у 1896 році. Перше законодавство щодо навчання дітей з недоліками у інтелектуальному розвитку було прийнято в 1929 році. У 1936-1937 роках існувало всього 116 спеціальних шкіл для всіх категорій аномальних дітей.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Специфіка, особливості та структура навчальної діяльності
Навчальною називають таку діяльність, у якій провідним мотивом виступає пізнавальний інтерес або психічний розвиток індивіда. Навчальна діяльність складається з таких основних ланок: навчальної мети, ...

Методи контролю і самоконтролю навчання
Методика контролю і самоконтролю забезпечують перевірку рівня засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок. З цією метою використовуються методи усного, письмового, текстового, графічного, п ...