Аналіз проведення нестандартних типів уроків вчителями Аннівської неповної середньої школи І-ІІ ступенів

Дослідно-експериментальна робота проходила в Аннівській неповній середній школі І-ІІ ступенів. Опитування вчителів здійснювалось за допомогою анкети (Додаток №1). Анкетування проводилось серед вчителів початкових і середніх класів – це чотири вчителя середніх класів: вчителі фізики та математики, біології, російської мови та літератури, історії; і чотири вчителя початкових класів (з 15 вчителів школи обпитувалось 8).

В ході аналізу зібраних анкет виявилось, що всі вчителі розрізняють поняття „нестандартний урок” і „позакласний захід”, серед них 75% мають правильне уявлення про нестандартний урок. Щодо ставлення вчителів до проведення нестандартних уроків в процесі навчання, то 87,5% з них позитивно відносяться до цього прийому роботи, а 12,5% активно використовують нестандартні уроки в своїй роботі, і всі вони вважають, що використання нестандартних уроків позитивно впливає на ефективність навчально-виховного процесу.

Пропорції використання нестандартних уроків серед простих традиційних уроків у своїй практиці серед анкетованих вчителів виявилось:

12,5% – використовують нестандартні уроки 2-3 рази на тиждень;

37,5% – один раз на тиждень, і то не завжди, в залежності від свят і можливості вчителя;

50% – опитуваних вчителів використовують нестандартні уроки в своїй практиці 1-2 рази на півроку.

Знання з кількості нестандартних уроків дали такі результати:

12,5% – до 5 типів нестандартних уроків;

62,5% – до 10 типів нестандартних уроків;

12,5% – до 15 типів нестандартних уроків.

У своїй практиці використовують:

75% – по 3-5 типів нестандартних уроків (в основному – уроки-казки, уроки-подорожі, ігри, змагання);

12,5% – до 7 типів нестандартних уроків (зазначені вище та уроки-диспути, конференції, лекції, юридичні хокеї, круглі столи). Всі вчителі вважають, що найчастіше нетрадиційні уроки повинні використовуватися в початковій школі найчастіше ніж в середніх чи старших класах.

В процесі досліду виявилося, що відношення вчителів до інтеграції уроків математики і природознавства в початковій школі складає:

50% –позитивно відносяться до такого способу (серед цих вчителів 37,5% є вчителі початкових класів, які мають певний досвід у проведенні інтегрованих уроків з учнями початкових класів);

25% – індиферентно відносяться до інтеграції навчання предметів математики та природознавства в сучасній початковій школі;

25% – не змогли дати відповіді на поставлене запитання.

На думку вчителів, для покращення рівня підготовки майбутніх вчителів у вищих навчальних закладах щодо майстерного використання дидактичних технологій у практиці початковій школі потрібно:

– більше залучати студентів до пошуку методичних рекомендацій;

– збільшити кількість теоретико-методичних занять;

– приділяти увагу методикам проведення нестандартних уроків і збільшити кількість практичних занять;

– детальніше вивчати методики вчителів-новаторів.

Стимулювати таку діяльність вчителів безпосередньо у школі: всіма видами заохочень, матеріальним забезпеченням, методичними рекомендаціями щодо проведення нестандартних уроків, комп’ютеризацією і сучасними технічними засобами навчання.

У ході інтерв’ю з вчителькою першого класу з’ясувалось, що вона індиферентно відноситься до впровадження нестандартних уроків у початкових класах. За дні спостереження (на початку і в останній день практики) спостерігалося, що два уроки з предметів: „Основи здоров’я” і „Математика” були нестандартними, але вчитель дуже часто використовував ігрові ситуації на уроках, майже завжди.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Експериментальна оцінка ефективності методики з використанням модульно-рейтингової технології
Порівняльний експеримент проводився з метою виявлення результатів навчання за допомогою розробленої методики у порівнянні з традиційною. Об’єктом дослідження є процес навчання. Експеримент проводився ...

Загальні основи та засоби логоритміки
Логопедична ритміка є своєрідною формою активної терапії, засобом дії в комплексі методик. Об'єктом логопедичної ритміки є структура мовного дефекту, немовні психічні функції і мовні порушення у осіб ...