Особливості сприйняття науково-художнього твору учнями третіх класів

Педагогіка » Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах » Особливості сприйняття науково-художнього твору учнями третіх класів

Сторінка 2

П'яте питання мало узальнюючий характер і оцінювалося у 3 бали. Опрацювання результатів учнів показало, що узагальнення 76% учнів експериментального класу і 80% учнів контрольного класу підмінювалось передачею змісту твору. Школярі вказували, що в творі автор хотів сказати "як рослини розказували дівчинці про те, яку користь приносить кропива людям".12% учнів експериментального класу і 12% учнів контрольного класу не змогли відповісти на поставлене запитання. Одержані результати свідчать, що третьокласникам ще важко узагальнювати зміст прочитаного, самостійно встановлювати зв'язки між окремими пізнавальними деталями і явищами, але спроби вже робляться. Наявність цих спроб є показником того, що учні піднялись у своєму розвитку з фрагментарного на констатуючий рівень сприйняття науково-художнього твору.

Для кожного учня експериментального і контрольного класів ми встановили суму балів, одержаних за всі відповіді і визначили рівень сприйняття науково-художнього твору кожним учнем (див. додатки 1,2). Рівень сприйняття науково-художнього твору визначається у відповідності до наступної шкали оцінювання:

8-11 балів - рівень "ідеї";

6-7 балів - рівень "героя";

3-5 балів - констатуючий рівень;

менше 3 балів - фрагментарний рівень.

Результати відповідей на питання експериментального і контрольного класів у відсотковому співвідношенні показані у таблиці.

Таблиця 1.

Класи

Кількість учнів, які вірно

охарактери-

зували героя

визначили причини вчинків персонажів

побачили динаміку ставлення

виявили з

тексту

пізнавальну

інформацію

Узагалі-нили прочи-тане

Експериментальний

72%

84%

80%

84%

80%

Контрольний

68%

80%

92%

88%

80%

Як було зазначено вище, визначення рівня сприйняття включає в себе не тільки вміння відповідати на поставлені запитання, а й здатність учнів самим виступати в ролі вчителя і задавати питання до тексту. Тому, перш ніж зробити остаточний висновок, необхідно визначити, наскільки успішно учні виконують дане завдання.

Щоб з'ясувати наскільки учні третіх класів здатні самі задавати питання до тексту, тобто виділяти основні питання, на які відповідає текст, було взято оповідання Миколи Сингаївського "Осіння гра" (див. додаток 6). Після дворазового прочитання оповідання учням було запропоновано поставити чотири запитання до тексту з метою стисло переказати твір за цими запитаннями.

Кожне питання, яке відтворювало пізнавальну сторону твору, оцінювалось у 1 бал.

Аналіз результатів показав, що у 36% учнів експериментального і у 32% учнів контрольного класів переважають питання, які послідовно відтворюють основну пізнавальну інформацію твору. Нижче наведені приклади питань, поставлених дітьми.

Де проживає білка?

Як вона готується до зими?

Як білка змінює свою шубку на зиму?

Як грається білочка восени?

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Функції освіти в економічно-виробничій сфері
Формування професійно-кваліфікаційного складу населення. Однією з основних функцій сучасної системи освіти є функція професійної соціалізації, тобто підготовка кваліфікованих кадрів для всіх сфер сус ...

Математичне моделювання як метод пізнання навколишнього світу
Математична модель - наближений опис якого-небудь класу явищ зовнішнього світу, виражений за допомогою математичної символіки. Аналіз математичної моделі дозволяє проникнути в сутність досліджуваних ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net