Особливості сприйняття науково-художнього твору учнями третіх класів

Решта учнів не впорались із завданням: питання ставили не послідовно, а також задавали питання, які не стосувалися пізнавальної сторони науково-художнього твору.

Отже, в результаті проведення констатуючого зрізу і опрацювання одержаних даних можна зробити висновок про те, що 20% учнів експериментального класу і 20% учнів контрольного класу знаходяться на констатуючому рівні сприйняття науково-художнього твору.24% учнів експериментального класу і 36% учнів контрольного класу піднялись у своєму розвитку на рівень "героя".11 учнів експериментального класу, що становить 44%о і 8 учнів контрольного класу, що становить 32% знаходяться на рівні "ідеї". Ці учні дають більш глибокі і детальні відповіді на питання. Діти вірно оцінюють героїв твору, визначають мотиви вчинків персонажів, орієнтуючись не на життєві уявлення, а на зображення героїв автором.

Якщо вміння учнів працювати над художньою стороною науково-художнього твору розвинута досить добре, то вміння, які характеризують роботу з пізнавальною стороною розвинені значно гірше. Лише 36%> учнів експериментального класу і 32% учнів контрольного класу вміють виділяти основні питання, на які відповідає текст, що свідчить про уважне ставлення до твору.

Щоб підняти рівень сприйняття учнями науково-художнього твору потрібна систематична цілеспрямована робота з боку вчителя. Подолання формального "проходження" творів у відповідності зі шкільною програмою вимагає розробки особливих форм роботи, спрямованих на "просування" учнів у літературному розвитку.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дослідження ціннісно - мотиваційної компетентності професійного становлення
На сучасному етапі реформування вищої професійної освіти важливою проблемою є підготовка вчителів образотворчого мистецтва, які покликані здійснювати естетичне виховання підростаючого покоління, навч ...

Цінності як психолого – педагогічна категорія
Аналіз психолого - педагогічної літератури показав, що категорія «цінність» має різноманітні значення. Вперше це поняття було введене в філософську лексику в 60 рр. ХІХ ст. Німецький філософ і фізіол ...