Організація і зміст експериментального навчання

Педагогіка » Методика роботи над науково-художніми текстами у початкових класах » Організація і зміст експериментального навчання

Сторінка 3

Мета уроку: самостійно виділяти головну думку твору і формулювати її своїми словами; вести підготовку до короткого переказу прочитаного, аналізуючи окремі факти і ознаки явищ.

Учитель дає завдання самостійно прочитати науково-художню казку О. Іваненко "Кисличка", сформулювати своїми словами головну думку казки; коротко передати її зміст.

Установка вчителя. Чи всім ясно, що треба зробити? З чого почнете свою роботу? (Прочитаємо і виділимо головну думку). Пригадайте, що будете робити далі. (З'ясуємо послідовність дій). Чим закінчите роботу? (Перевіркою своїх міркувань).

Міркування учня. Про кого (про що) я прочитав? (Про те, що в лісі виросла кисличка, про її переживання і радощі. Про доброго дідуся-садівника). Поставлю запитання на встановлення послідовності дій у тексті:

1. З чого насправді почала рости яблуня? 2. Чому всі шарахалися від неї? 3. Як вийшло, що на кисличці з'явилися смачні, золоті яблучка? 4. Хто допоміг їй стати такою? (Садівник прищепив гілочку із солодкої яблуні до дикої, і виросла культурна яблуня). Чи правильно я сказав це своїми словами? Як сказано про це у тексті? ("Дідусь гострим ножем надрізав стовбур кислички і вклав туди дві гілочки"). Тепер подумаю, як коротко передати зміст усієї казки. Цьому допоможуть раніше поставлені запитання.

Ці вміння відпрацьовуються на наступних заняттях з науково-художньою дитячою книгою. Учні поступово приходять до висновку, що самостійно спланувати свою відповідь на наступному уроці позакласного читання можливо лише, поклавши в основу прийоми вичленення пізнавального матеріалу в тексті, постановку пошукових і творчих запитань та самоперевірку своїх міркувань.

Таким чином, проведене експериментальне навчання включало різні види тренувальних вправ, вправ-трансформацій і було спрямоване на підвищення рівня сприйняття учнями науково-художнього твору, вміння виділяти у ньому пізнавальну інформацію.

З метою визначення ефективності різних видів вправ, спрямованих на підвищення рівня сприйняття науково-художнього твору, був проведений контрольний зріз.

Він ставив перед собою вирішення таких завдань:

1) виявити рівні сприйняття науково-художнього твору четвертокласниками;

2) зіставити результати проведеного контрольного зрізу із даними першого констатуючого експерименту.

Для виявлення рівнів сприйняття науково-художнього твору дітьми молодшого шкільного віку була взята казка К. Ушинського "Струмок" (див. додаток 9). Учням пропонувалось письмово відповісти на п'ять питань. Кожне питання контрольного зрізу спрямоване на виявлення тих же умінь, що й при констатуючому зрізі:

вміння оцінювати героя твору;

вміння визначати причини вчинків персонажів;

вміння бачити динаміку емоцій і передавати її в слові;

вміння виділяти з тексту пізнавальну інформацію;

вміння виділяти ідею твору.

Нижче наведений список питань, запропонованих учням.

Якими словами ви можете охарактеризувати краплини води? Які вони?

Чому хвильки завжди кудись поспішають?

Чи змінилось ставлення хлопчика до хвалькуватого струмка?

Яке значення має вода у природі?

Яка головна думка казки?

Відповіді учнів на ці питання оцінювалися за тими ж критеріями, що й при першому констатуючому зрізі. При оцінюванні письмових відповідей використовувалась та ж бальна шкала.

Аналіз відповідей учнів на перше питання показав, що 100% учнів експериментального класу і 92% учнів контрольного класу дали точну оцінку героям твору з використанням трьох і більше прикметників: "працьовиті", "добрі", "дзвінкі", "хвалькуваті", "чисті".

Результати відповідей на питання, яке виявляло вміння оцінювати героя, подані у таблиці.

Таблиця 2.

Класи

Кількість учнів (у%), які

виявляють вміння точно

оцінювати героїв

Кількість учнів (у%), які не

виявляють вміння точно

оцінювати героїв

1 зріз

2 зріз

1 зріз

2 зріз

Експериментальний

72

100

28

-

Контрольний

68

92

32

8

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Цікаве про педагогіку і навчання:

Використання дитячих музичних інструментів на уроці музики
Прикладом використання на уроках музичних інструментів може служити «Семеро козенят» з опери М. Коваля «Вовк і семеро козенят». Дитяча творчість починається з «обстеження» звукових можливостей інстру ...

Роль самовиховання у системі підготовки майбутнього вчителя
Ефективна професійна підготовка майбутнього вчителя неможлива без самоосвіти, самовиховання та саморозвитку. Тобто навчання і самонавчання студента потребує не лише знання ним форм і методів аудиторн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net