Організація і зміст експериментального навчання

Суттєва різниця між першим і другим зрізами спостерігається у відповідях учнів і на питання узагальнюючого характеру. Узагальнення лише 40% учнів експериментального класу і 60% учнів контрольного класу підмінювалось передачею змісту прочитаного.56% учнів експериментального і 32% учнів контрольного класів зробили узагальнення з виходом за рамки конкретної ситуації. Вони вказали, що "кругообіг води має велике значення у живій і неживій природі".

Знайдемо для кожного учня експериментального і контрольного класів суму балів, одержаних за всі відповіді на питання і визначимо рівень сприйняття науково-художнього твору кожним учнем, використовуючи прийняту раніше шкалу оцінювання.

Щоб з'ясувати чи виникли зміни в уміння задавати питання до тексту було взято оповідання (уривок) Олеся Гончара "Асканійський степ". Після дворазового прочитання оповідання учням було запропоновано поставити до тексту чотири питання, за якими можна було б коротко його переказати.

Кожне питання, яке відтворювало пізнавальну сторону твору, оцінювалось у 1 бал.

Аналіз результатів показав, що у 76% учнів експериментального і у 48% учнів контрольного класів переважають питання, які послідовно відтворюють основну пізнавальну інформацію твору. Нижче наведені приклади питань, поставлених дітьми.

Яких комах, птахів можна зустріти у степу?

Яка земля у степу?

Які рослини тут ростуть?

Які звірі водяться?

Решта учнів задавали питання, які не стосувалися пізнавальної сторони науково-художнього твору, або їхні питання не охоплювати всієї пізнавальної інформації.

У результаті проведення другого зрізу можна зробити висновок про те, що 20% учнів експериментального класу і 12% учнів контрольного класу піднялись з фрагментарного на констатуючий рівень; 12% учнів експериментального і 8% учнів контрольного класів перейшли з констатуючого рівня на рівень „героя"; 28% учнів експериментального класу і 12% учнів контрольного класу піднялись на рівень „ідеї". Таким чином, загальне число учнів експериментального і контрольного класів, які знаходяться на рівні „ідеї", становить відповідно 72% і 40%. Ці учні здатні бачити позицію автора, узагальнювати прочитане, виділяти з науково-художнього твору основну пізнавальну інформацію, а отже, і змістовніше переказувати прочитане.

Суттєві зрушення спостерігаються і у вмінні учнів працювати з пізнавальною стороною науково-художнього твору. Ними оволоділи 76% учнів експериментального і 48% учнів контрольного класів.

Таким чином, зіставлення даних першого і другого зрізів доводить ефективність використання вправ-трансформацій як засобу, який підвищує рівень сприйняття науково-художнього твору молодшими школярами.

У цьому розділі показані особливості сприйняття науково-художнього твору учнями третіх класів, зміст і результати експериментального навчання. На основі виконаної роботи були зроблені такі висновки:

1) констатуючий зріз показав, що лише 32% учнів контрольного класу і 44% учнів експериментального класу знаходяться у своєму розвитку на рівні "ідеї" та 36% учнів експериментального класу і 32% учнів контрольного класу володіють вміннями виділяти пізнавальну інформацію з тексту;

2) на основі констатуючого зрізу була доведена необхідність цілеспрямованого підвищення рівнів сприйняття науково-художнього твору молодшими школярами та розвитку вмінь працювати з пізнавальною стороною тексту за допомогою використання вправ-трансформацій;

3) з метою виявлення ефективності використання вправ-трансформацій для підвищення рівнів сприйняття науково-художнього твору був проведений контрольний зріз;

4) на основі зіставлення результатів першого і другого зрізів була доведена ефективність використання різновидів вправ-трансформацій як засобу підвищення рівнів сприйняття науково-художнього твору і вміння виділяти з нього пізнавальну інформацію.

Проведене дослідження дозволило визначити такі положення.

1. Робота з науково-художніми творами в початковій школі дозволяє, з урахуванням вікових особливостей учнів, поетапно підвести їх до оволодіння основними уміннями роботи з навчальною літературою, забезпечити плавний перехід учнів від роботи з художньою літературою до опрацювання навчальної статті.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою
Закон України „Про освіту” висунув перед учительством задачу - сприяти формуванню в учнів фахового рівня, тобто навчальна діяльність у підсумку має не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, ...

Типові порушення сімейного виховання
Нерозуміння своєрідності внутрішнього світу дітей. Неприйняття дітей, їхньої індивідуальності та особливостей. Невідповідність вимог та очікувань батьків. Негнучкість та стереотипність підходів у сім ...