Шляхи попередження та подолання моральних деформацій школярів

Добре дати світові людину

І людині дати світ широкий.

Дати їй гаї в цвітінні рясту,

Сині гори, неспокійні ріки…

Хто не мав дітей – не звідав щастя,

Власну долю обікрав навіки.

Нагороджений я любов’ю –

Хай святиться повік ім’я!

Зичу доброго вам здоров’я,

Берегине, ненько моя.

В цьому слові – зоря і пам’ять,

Шир степів і орлина вись,

Слово батька і пісня мами

Дивоцвітно в ньому злились.

Із серпом серед стиглого жита,

Вся у зморшках на світлім чолі,

Найдорожча моя, працьовита,

Найрідніша за все на землі.

За любов материнську до сина

Я віддячити можу життям –

І прекрасну свою Батьківщину

Називаю твоїм ім’ям.

Вірш О. Орача “Руки матері”

О руки ці! Вони вночі не сплять,

Оберігаючи рожевий сон дитини.

З віків у вічність проліта земля,

Нас на руках тримаючи, як мати.

З чужих країв вертаючи домів,

Після далеких мандрів і розлуки,

Цілуймо руки наших матерів,

Натруджені, ласкаві, рідні руки!

Вони нас від колиски повели,

І сорочки нам шили й вишивали,

І підкидали в небо нас малих,

Щоб і в житті ми високо літали.

Мов ластівка лаштуючи в політ,

В любистковому літеплі купали,

І прикипали руки до воріт,

Коли у світ між люди випускали.

Ніщо не вічне – вічні матері,

Уже й тоді, як нікому стрічати,

Допоки сонце сяє угорі,

Вона жива, многостраждальна мати.

З чужих країв вертаючи домів,

Після далеких мандрів і розлуки,

Цілуймо руки наших матерів,

Натруджені, ласкаві, рідні руки!

Ведучий 1:Материнство. Святе і прекрасне, оспіване поетами, увінчане художниками. У всіх народів, у всі віки жінка-мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища, її мудрість поважали у сім’ї в її розрадах знаходило спокій і знеболення синівське серце.

Ведучий 2: Ми добре слово мовимо про материнську лагідність, доброту і вдячну синівську любов. Однак не можемо не сказати і про самотність матерів. Бо то живий біль матерів-сиріт при живих, здорових дітях. Бур’ян-зілля родило і родить ще на людському городі. Та тільки кривдити матір є найважчим злочином, і кривдника не мине кара… Трапляється, що забувають стежину до рідної домівки деякі сини й дочки. Мамина біла хата, мамина вишня оспівана в піснях. Та наша поетеса Наталія Май розповіла нам про інші почуття до маминої вишиваної сорочки.

Звучить пісня “Мамина сорочка”

I: Мені сорочку мама вишивала

Неначе долю хрестиком дала,

Щоб я легких стежинок не шукала

І до людей привітною була.

Виконуй, доню, мама говорила.

Закони Божі, істини прості,

Не зраджуй землю, що тебе зростила.

Не залишай нікого у біді.

П-р. (2р.)

А сорочка мамина біла-біла,

А сорочка мамина серцю мила,

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

ІІ: Літа, неначе птахи, пролітають,

Вже донечки, як квітки на весні,

Я їм сорочку білу вишиваю,

Як вишивала матінка мені.

Виконуй, доню мама говорила,

Закони Божі, істини прості.

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Незалишай нікого у біді.

П-р. (2р.)

А сорочка мамина біла-біла,

А сорочка мамина серцю мила,

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

На тобі сорочечку білу-білу;

На тобі сорочечку серцю милу.

Будеш її зраночку зодягати,

Буде тобі серденько зігрівати.

П-р. (1р.)

А сорочка мамина біла-біла,

А сорочка мамина серцю мила,

А сорочка мамина зігріває,

Я її досерденька пригортаю. (2р.)

Ведучий 1:Слово Мати – вічне і неповторне як світ. “Богородице Діво, радуйся благодатная Марія” – звертаються кожен день християни в молитві просячи заступництва і допомоги. Минуло дві тисячі років, як ім’я Діви Марії освятилось ласкою неба. Земна жінка від Духа святого породила Сина Божого. Своєю добротою, покорою, святістю вознеслася над нами, щоб заступитися за нас і просити сина свого єдинородного простити наші провини.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Формування перспективної програми тренувальних завдань
Проблемами розвитку фізичних якостей учнів початкових класів загальноосвітньої школи займались багато науковців. Так, зокрема, Присяжнюк С.І (2001) експериментально обґрунтував доцільність і ефективн ...

Сутність поняття колектив
Слово «колектив» походить від латинського «collectivus», яке виникло від слова «collegere» - збирати разом. Проте в сучасному розумінні коллектив- це зовсім не механічне об’єднання індивідів. Зрозумі ...