Жінки в історії України

Ведучий:

Хоч жінкам не було доступу на Січ, але коли козаки поверталися додому, їм і на думку не спадало верховодити в сім’ї. Там порядкувала дружина, за було й останнє слово.

Ведуча:

У відповідальний момент українки проявляли себе і як військові організатори. Наприклад, Софія Ружинська, волинська княгиня, на чолі військового загону, що нараховував 6 тисяч чоловік піхоти і кінноти, приступом здобула замок князів Корецьких у місті Черемоші.

Під час оборони Буші (тепер село Вінницької області) в листопаді 1654 року Олена Завистна вбила свого чоловіка, сотника Завистного, який підло зрадив. В нерівному бою більшість захисників полягла і польсько-шляхетське військо вдерлось до фортеці. Олена підпалила пороховий льох, від вибуху якого загинуло багато ворогів і вона сама.

Ведучий:

Отже, українська жінка в часи козаччини була не тільки берегинею оселі, вона брала участь у боротьбі за соціальне і національне визволення.

Ведуча:

У ХІХ столітті жінка стала активно виявляти себе в мистецтві, філософії, суспільному житті.

На екрані з’являється фото О. Блаватської

Щороку сотні тисяч людей в усьому світі, від Америки до Індії відзначають 18 травня – день смерті Олени Петрівни Блавацької. У 1991 році минуло 100 років від дня її смерті, і ЮНЕСКО оголосив його роком пам’яті Блавацької. Це вона, за висловом М. К. Ререха прийняла на себе «тяжке доручення дати поштовх свідомості людства, яке заплуталося у мертвих тенетах догм і ринулося у глухий кут атеїзму». Вона мала великий вплив на Ціолковського і Едісона, Скрябіна і Волошина, Ганді й Неру. Всесвітньознану дослідницю східних езотеричних вчень, засновницю Всесвітнього Теософічного товариства, вчену і оригінальну письменницю називали божою обраницею, ясновидющою.

Ведучий:

Блавацька прославилася на Заході тим, що стверджувала верховенство в людському бутті духу і нікчемність плоті, даної, на її думку, лише як засіб удосконалення безсмертної душі. І що закон карми – це не примхи буддизму, а космічний закон: людина своїми вчинками визначає не тільки своє подальше земне існування, але й своє наступне втілення. В цьому і полягає та вища справедливість, яка в релігіях іменується божим судом.

На екрані з’являється озвучені із «Практичного вчення» Олени Блавацької:

«Розум вимагає очищення, як тільки ти відчув гнів або сказав неправду, або без необхідності обговорював недоліки інших, або сказав (зробив) що-небудь заради лукавства, або ввів кого-небудь в оману нещирою мовою чи вчинком».

«Людина не може бути врятована ніякою зовнішньою силою – це вічний закон. У духовному злочини здійснюються в такій же мірі, як і в діяннях тіла. Той, хто з будь-якого приводу ненавидить іншого, хто насолоджується помстою, хто не прощає образи, – повний духом вбивства… Якби тільки люди були б чесні перед самими собою і добросердно ставилися до інших, то у їхній оцінці й смислі життя, і цінностей того життя стався б великий злам».

Ведуча:

У перші десятиріччя ХХ століття на оперних сценах світу царювали чотири особи чоловічої статі – Батістіні, Пітта Руффо, Шаляпін і Карузо. І тільки одна жінка спромоглася сягнути їх висот і стати поруч із ними. Нею була Соломія Крушельницька.

На екрані з’являється фото С. Крушельницької

Ведучий:

Соломія Амвросіївна Крушевницька народилася 1872 року в селі Білявницях Тернопільської області в родині священика. Вона зрозуміла свій жагучий потяг до пісні, коли їй виповнилося 10 років.

У 1893 році Соломія закінчила Львівську консерваторію. Їй було вручено диплом із відзнакою і медаль. У дипломі зазначалося «Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядової сцени».

Ведуча:

Життя переповнене неповторним напруженням і працею. Працею наполегливою, запеклою. Вправи і репетиції, репетиції і вправи, заучування текстів, вивчення мов. Відмовляла собі багато в чому заради високої мети –нести людям найвитонченіше духовне світло.

Ведучий:

Цікаве про педагогіку і навчання:

Загальні завдання обробітку ґрунту
В системі заходів по підвищенню культури землеробства та врожайності сільськогосподарських культур велике значення має обробіток ґрунту: - нагромадження і збереження вологи; - створення правильного с ...

Теоретичні аспекти формування правильності мовлення майбутніх вчителів початкових класів
Правильність – одна з визначальних ознак культури мовлення. За тлумаченням сучасних словників, правильний: 1) який відповідний дійсності; 2) який відповідний встановленим правилам, нормам; 3) безпоми ...