Жінки в історії України

Педагогіка » Жінки в історії України

Сторінка 6

На екрані з’являється фото

Ведучий:

Поетеса була центром уваги української інтелігенції. Вона очолювала Спілку письменників, редагувала літературний тижневик «Літаври» при газеті «Українське слово». У журналі публікує твори українських літераторів, закатованих у сталінських таборах: Є. Плужника, Г. Косинки, О. Влазька та інших. Водночас, входить до редколегії газети «Українське слово», що на початку війни видають у Києві.

Ведуча:

У вірші «Вечірня пісня» маємо автопортрет української поетеси Олени Теліги, яка загинула смертю хоробрих у лютому 1942 року. Вона була розстріляна у Бабиному Яру.

Вірш читає студентка

За вікнами день холоне,

У вікнах – перші вогні…

Замкни у моїх долонях

Ненависть свою і гнів!

Зложи на мої коліна

Каміння жорстоких днів

І срібло свого полину

Мені поклади до ніг.

Щоб легке, розкуте серце

Співало, як вільний птах,

Щоб ти, найміцніший, сперся,

Спочив на моїх устах.

А я поцілунком теплим

М’яким, мов дитячий сміх,

Згашу полум’яне пекло

В очах і думках твоїх.

Та завтра, коли простори

Проріже перша сурма –

В задимлений чорний морок

Зберу я тебе сама.

Не візьмеш плачу з собою,

Я плакать буду пізніш!

Тобі ж подарую зброю:

Цілунок гострий, як ніж…

Ведучий:

Усьому світові відомий безсмертний подвиг краснодонської підпільної організації «Молода гвардія». Майже половина членів цієї організації – дівчата.

У мовчанні змінюється фото.

Ведуча:

Не менш мужніми були і наші землячки:

Інформація з краєзнавчого музею.

Ведучий:

В мистецтві ХХ століття українські жінки також посіли почесне місце.

Тетяна Яблонська… Шлях її в мистецтві був нелегким, хоча в молодості до неї прийшла засліплюючи слава.

На екрані – фото різних років

Ще студенткою інституту у 1938 році вона бере участь у Всесоюзній виставці, а у 1940 році влаштовує персональну виставку у Києві. Потім скільки їх буде! Остання – 1992 році. У 1950 році їй присуджується державна премія СРСР за картину «Хліб».

На екрані – картина «Хліб»

Ведуча:

Це була прекрасна картина, жива, завзята, перейнята рухом, дівочим сміхом, стрекотінням машин. Її герої – жінки. І це не випадково. Саме вони заступали у війну чоловіків у тилу, разом із ними відбудовували зруйноване народне господарство. Картина розкривала тему трудового подвигу народу, котрий пережив лихоліття війни.

Ведучий:

Про мир і працю, щастя материнства, юність і старість, про людину сьогоднішнього дня з її болем і радостями, з розчаруваннями і надіями розповідає Яблонська у своїх живописних полотнах. Народні традиції спричинюють образний лад творів художниці.

Ведуча:

У творі «Родоначальниця» (1966) ( з’являється картина) стареньку з онуком зображено площинно і без відриву від тла. Яблонська робить це усвідомлено, оскільки немає в родоводі якоїсь межі водо розділу. Плин життя споконвічний, її героїні як прадавня берегиня на рушниках – разом зі своїм родом, із живими і мертвими, з тими, хто пішов у Вічність і перед ким тільки-но розкривається світ із його радощами і печалями. Сонячне світло, що умиротворено струмує з вікна, випрозорює тиху, задумливу мелодію: якими б нищівними не були біди, що випали на долю роду і народу, він – вічний.

Ведучий:

За картину «Весна» ( на екрані – картина) Яблонська отримала державну премію СРСР, у 1951 році її було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, згодом знову одержала Державну премію СРСР за твір «Льон».

Ведуча:

Жінка. Самою долею їй покладено було на віку бути щасливою, засівати свою ниву і колисати своїх дітей, зазнавати втоми і втіхи, продовжувати рід і берегти правічні заходи. Але українські жінки не тільки були дружинами високопоставлених чоловіків із князівських родів, шляхти та козацької старшини, а й самі були політиками, ученими, митцями. Крім того, протягом усієї історії України багато з них у культурно-освітній, політичній, і навіть військовій діяльності не поступалися перед чоловіками, а й перевершували їх. У чорну ніч неволі, що тривала століттями, українські жінки знаходили в собі сили зберегти прагнення до волі, почуття гідності, відповідальність за свій народ, за свою родину, за виховання своїх дітей. Тому завжди на різних життєвих шляхах і перехрестях українська жінка стояла на боці милосердя, несла велику любов і сімейне тепло. Вона завжди свято шанувала і виконувала обов’язки берегині сімейного вогнища.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Зошити з друкованою основою як складова засобів навчання
Засоби навчання – це предмети, що використовуються в навчальному процесі та виконують певні дидактичні функції, є носіями інформації і служать для сприймання, усвідомлення та оперування нею, сприяють ...

Класифікація методів навчання
Оскільки вчені-дидакти не прийшли до єдиного розуміння й тлумачення сутності поняття «метод навчання», то не закінчуються дискусії коло підходу до проблеми класифікації цих методів та самої класифіка ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net