Жінки в історії України

На екрані з’являється фото

Ведучий:

Поетеса була центром уваги української інтелігенції. Вона очолювала Спілку письменників, редагувала літературний тижневик «Літаври» при газеті «Українське слово». У журналі публікує твори українських літераторів, закатованих у сталінських таборах: Є. Плужника, Г. Косинки, О. Влазька та інших. Водночас, входить до редколегії газети «Українське слово», що на початку війни видають у Києві.

Ведуча:

У вірші «Вечірня пісня» маємо автопортрет української поетеси Олени Теліги, яка загинула смертю хоробрих у лютому 1942 року. Вона була розстріляна у Бабиному Яру.

Вірш читає студентка

За вікнами день холоне,

У вікнах – перші вогні…

Замкни у моїх долонях

Ненависть свою і гнів!

Зложи на мої коліна

Каміння жорстоких днів

І срібло свого полину

Мені поклади до ніг.

Щоб легке, розкуте серце

Співало, як вільний птах,

Щоб ти, найміцніший, сперся,

Спочив на моїх устах.

А я поцілунком теплим

М’яким, мов дитячий сміх,

Згашу полум’яне пекло

В очах і думках твоїх.

Та завтра, коли простори

Проріже перша сурма –

В задимлений чорний морок

Зберу я тебе сама.

Не візьмеш плачу з собою,

Я плакать буду пізніш!

Тобі ж подарую зброю:

Цілунок гострий, як ніж…

Ведучий:

Усьому світові відомий безсмертний подвиг краснодонської підпільної організації «Молода гвардія». Майже половина членів цієї організації – дівчата.

У мовчанні змінюється фото.

Ведуча:

Не менш мужніми були і наші землячки:

Інформація з краєзнавчого музею.

Ведучий:

В мистецтві ХХ століття українські жінки також посіли почесне місце.

Тетяна Яблонська… Шлях її в мистецтві був нелегким, хоча в молодості до неї прийшла засліплюючи слава.

На екрані – фото різних років

Ще студенткою інституту у 1938 році вона бере участь у Всесоюзній виставці, а у 1940 році влаштовує персональну виставку у Києві. Потім скільки їх буде! Остання – 1992 році. У 1950 році їй присуджується державна премія СРСР за картину «Хліб».

На екрані – картина «Хліб»

Ведуча:

Це була прекрасна картина, жива, завзята, перейнята рухом, дівочим сміхом, стрекотінням машин. Її герої – жінки. І це не випадково. Саме вони заступали у війну чоловіків у тилу, разом із ними відбудовували зруйноване народне господарство. Картина розкривала тему трудового подвигу народу, котрий пережив лихоліття війни.

Ведучий:

Про мир і працю, щастя материнства, юність і старість, про людину сьогоднішнього дня з її болем і радостями, з розчаруваннями і надіями розповідає Яблонська у своїх живописних полотнах. Народні традиції спричинюють образний лад творів художниці.

Ведуча:

У творі «Родоначальниця» (1966) ( з’являється картина) стареньку з онуком зображено площинно і без відриву від тла. Яблонська робить це усвідомлено, оскільки немає в родоводі якоїсь межі водо розділу. Плин життя споконвічний, її героїні як прадавня берегиня на рушниках – разом зі своїм родом, із живими і мертвими, з тими, хто пішов у Вічність і перед ким тільки-но розкривається світ із його радощами і печалями. Сонячне світло, що умиротворено струмує з вікна, випрозорює тиху, задумливу мелодію: якими б нищівними не були біди, що випали на долю роду і народу, він – вічний.

Ведучий:

За картину «Весна» ( на екрані – картина) Яблонська отримала державну премію СРСР, у 1951 році її було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, згодом знову одержала Державну премію СРСР за твір «Льон».

Ведуча:

Жінка. Самою долею їй покладено було на віку бути щасливою, засівати свою ниву і колисати своїх дітей, зазнавати втоми і втіхи, продовжувати рід і берегти правічні заходи. Але українські жінки не тільки були дружинами високопоставлених чоловіків із князівських родів, шляхти та козацької старшини, а й самі були політиками, ученими, митцями. Крім того, протягом усієї історії України багато з них у культурно-освітній, політичній, і навіть військовій діяльності не поступалися перед чоловіками, а й перевершували їх. У чорну ніч неволі, що тривала століттями, українські жінки знаходили в собі сили зберегти прагнення до волі, почуття гідності, відповідальність за свій народ, за свою родину, за виховання своїх дітей. Тому завжди на різних життєвих шляхах і перехрестях українська жінка стояла на боці милосердя, несла велику любов і сімейне тепло. Вона завжди свято шанувала і виконувала обов’язки берегині сімейного вогнища.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Поняття «інтерактивні технології»
Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний прі ...

Функціонально-смислові типи мовлення
Функціонально-смисловий підхід у методиці усного та писемного мовлення забезпечує розвиток у дітей і таких характеристик, як інтонування мовлення, значення та функціонування лексико-граматичних явищ ...