Індивідуальні психологічні особливості молодших школярів

Педагогіка » Технологія навчання іноземної мови на початковому рівні » Індивідуальні психологічні особливості молодших школярів

Сторінка 1

Початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції.

Найважливішими є такі чинники: вікові психофізіологічні й психічні характеристики учнів; досвід дітей у рідній мові; відчуття ними новизни предмета; наявність в учнів досить сильної комунікативної мотивації.

Розглянемо ці чинники. У зв’язку з першим звернемося до досліджень фізіологів та психологів дітей дошкільного й молодшого віку. У працях Л.С. Виготського, Л.С. Рубінштейна, Ш.О. Амммонашвілі, Дж.Брудера, В. Пенфілда та інших учених є переконливі дані про те, що дитина засвоює іноземну мову легше, ніж доросла людина. Так розквіт людських здібностей до засвоєння другої мови безпосередньо пов’язаний з чинниками фізіологічного порядку. Він припадає на період від 4-х до 10-ти років, за даними інших учених - від 5-ти до 9-ти років.

Дитина вже засвоїла рідну мову. Але мозок її ще досить пластичний для вироблення нових зв’язків.

Це забезпечує можливість точного наслідування, легкого вироблення моторних навичок. Точність наслідування, як зазначають психологи В.І. Андрієвська та І.О. Зимня, цілком захоплює дитину, приносить їй насолоду, викликає приємні емоції, чого не можна вже сказати про підлітків.

Перевагою молодших школярів є також потенційно великі можливості довготривалої пам’яті.

Протягом тривалого часу, особливо у 60-70 роках, раннє шкільне навчання іноземної мови базувалося значною мірою на імітації мовленнєвих зразків. Між тим переконливо доведено, що імітація не є основним прийомом оволодіння іноземною мовою в дитинстві. Більш вирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні засвоювати мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею.

Важливу психологічну передумову соціалізації молодших школярів становлять їхні особистісні характеристики: безпосередність, довірлива підлеглість авторитету вчителя, яскрава емоційність, вразливість до новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість.

Фантазія ж, як це доведено психологами і дидактами, прискорює творчий процес у десятки разів.

З практики відомо, що більшість дітей, які вступають до загальноосвітньої школи, не мають досвіду дошкільного вивчення іноземної мови. З перших днів перед ними постають складні завдання: 1) адаптація до шкільного життя; 2) оволодіння прийомами навчальної діяльності, 3) соціалізація в дитячому колективі.

За цих умов вивчення іноземної мови є додатковим навантаженням, яке може відбитися на здоров’ї дітей. Адже шість років – це період інтенсивного психічного і фізичного розвитку дитини. Порівняно з семирічними дітьми, шестилітки мають менш зрілу кору головного мозку, серцево-судинну систему, опорно-руховий апарат. У цілому незавершеність розвитку основних органів і систем шестирічної дитини підвищує чутливість її організму до дії несприятливих факторів.

Ефективність навчальної діяльності учнів початкових класів значною мірою залежить від оволодіння загально навчальними вміннями. Але практика свідчить, що значна частина першокласників, котрі приходять до школи, не вміють виділяти ознаки предметів, знаходити серед них подібні й відмінні.

Під впливом навчання у першому класі словник дитини поступово збагачується новими поняттями.

Отже на початку вивчення іноземної мови це має полегшити вчителям реалізацію одного із завдань сучасної програми-організацію практики учнів в оперуванні різноманітними поняттями.

Починаючи з другого класу у дітей краще розвинені пам’ять, особливо слухова короткочасна, слухова увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява. В учнів сформувалися навички свідомого оперування рідною мовою, загально навчальні вміння і, на відміну від першокласників, вони володіють більшим колом понять, якими оперують на уроках.

Зрослі інтелектуальні можливості учнів 2-го класу створюють належне підґрунтя для сприйняття і засвоєння соціокультурної інформації, якою повинен бути насичений зміст навчання іноземної мови.

Дослідне навчання показує: насичення предметного змісту уроку іноземної мови соціокультурною інформацією стимулює пізнавально-комунікативну мотивацію учіння, активізуючи тим самим розумові здібності учнів. Активізація мислення посилює роботу уваги, пам’яті.

Важливим при цьому є й емоційний фактор. В молодших класах досить широко використовують малі форми дитячого іншомовного фольклору: римівки, лічилки, скоромовки, пісеньки тощо. Ці види робіт є важливим компонентом дитячої субкультури країн, мова яких вивчається.

Психологічно діти готові виступати посередниками в руйнуванні культурних бар’єрів. З огляду на цей фактор випливає двоєдине завдання навчання іноземної мови в початкових класах: формувати культурну толерантність учнів і створювати адекватні умови для набуття ними певного рівня міжкультурної іншомовної компетенції.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дистанційне навчання. Підходи до рішення проблеми
Будь-які, а тим більше корінні, прогресивні зміни в товаристві обов’язково викликають потребу вдосконалення існуючих форм навчання, а також появу абсолютно нових форм навчання. Сучасні економічні умо ...

Теоретичні основи системи роботи вчителя фізики з активізації пізнавальної діяльності учнів
Будь-яка діяльність людини має певну мету. Головна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності – розвиток творчих здібностей учнів. Досягнення цієї мети дозволяє розв’язати багато задач ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net