Характеристика діалогічного мовлення

Діалогічне мовлення характеризується визначними комунікативними, психологічними і лінгвістичними особливостями. Діалогічне мовлення – це об’єднання ситуативно-тематичної сукупності і комунікативними мотивами співвідношення усних висловів які послідовно виникли між двома і більше співбесідниками в безпосередньому акті спілкування. Діалогозовання – процес мовної взаємодії, який передбачає обмін реплік, недосягаючих об’ємів монологічних висловів. Під терміном “діалог” розуміється як сам процес діалогозування, так і його результат – текст. Діалог, як і любий комунікативний акт, протікає в конкретній ситуації мовлення (спілкування) і є його продуктом. Ситуація розмови (мовлення) повинна включати чотири компоненти: обставину, відношення між комунікантами, мовне бажання і сам процес діалогозування.

Діалогічній мові властиві звертання до співбесідника. Система навчання складається із таких положень.

Комунікативний напрям

Моделювання типових комунікативних ситуацій

Навчання діалогу як мовномислячу діяльність

Навчання діалогічного мовлення як форма соціального мовлення

Комплекс вправ

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дидактичні умови формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології
Аналіз літератури по вищеназваній проблемі показав певний дефіцит досліджень, пов'язаних з розвитком пізнавального інтересу молодших школярів. Біля витоків цих досліджень стояли М.Н. Волокитіна, М.Ф. ...

Формування навичок опису
Чинні програми навчання і виховання дітей орієнтують вчителів, навчати дітей п`ятьма-десятьма реченнями описувати іграшку, картинку, реальних осіб. У психолінгвістиці встановлено, що дитина в процесі ...