Діалогічне мовлення характеризується визначними комунікативними, психологічними і лінгвістичними особливостями. Діалогічне мовлення – це об’єднання ситуативно-тематичної сукупності і комунікативними мотивами співвідношення усних висловів які послідовно виникли між двома і більше співбесідниками в безпосередньому акті спілкування. Діалогозовання – процес мовної взаємодії, який передбачає обмін реплік, недосягаючих об’ємів монологічних висловів. Під терміном “діалог” розуміється як сам процес діалогозування, так і його результат – текст. Діалог, як і любий комунікативний акт, протікає в конкретній ситуації мовлення (спілкування) і є його продуктом. Ситуація розмови (мовлення) повинна включати чотири компоненти: обставину, відношення між комунікантами, мовне бажання і сам процес діалогозування.
Діалогічній мові властиві звертання до співбесідника. Система навчання складається із таких положень.
Комунікативний напрям
Моделювання типових комунікативних ситуацій
Навчання діалогу як мовномислячу діяльність
Навчання діалогічного мовлення як форма соціального мовлення
Комплекс вправ
Цікаве про педагогіку і навчання:
Поняття та завдання морального виховання
Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки ...
Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
Наступний етап дидактичного проектування припускає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання що включає: аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у навчених базових умінь по к ...