Процес навчання мовленню

Педагогіка » Процес навчання діалогічному мовленню » Процес навчання мовленню

Сторінка 1

Процес навчання діалогічному мовленню складається із двох компонентів: по-перше придбання знань, по-друге розвиток умінь і навичок, причому знання переходять в процесі тренування і умінні.

Володіння набором мовних знаків представляє собою наявність в пам’яті людини цього набору знаків, а також умінь і навичок в застосуванні в ході спілкування. Навчальний процес ділять на дві фази: засвоєння мовного матеріалу і формування мовних умінь. Перша фаза – засвоєння мовного матеріалу є складним психологічним процесом, який в свою чергу включає ряд станів: це -

Ознайомлення з конкретним мовним матеріалом

Застосування конкретного мовного матеріалу для передачі і прийняття інформації.

Процес навчання повинен складатися в залежності від того від якого виду мовної діяльності проводяться навчання – усної мови чи читанню. Тому процес навчання потрібно підрозділяти: всі вправи на підготовчі до мови і мовні.

І.А. Грузинська висуває такі вимоги до системи вправ:

Послідовність вправ

Постійність

Перевага типів які ведуть до розширення їх діапазону і видозмін.

Розвивати діалогічне мовлення учнів випливає по визначеній методичній системі, що включає принципи навчання усно мовному спілкуванню, добір тематики і язикового матеріалу, його організацію з урахуванням інтересів і можливостей що навчаються, комплекс вправ і форм роботи, передбачає визначену структуру уроків іноземної мови.

Формування вміння вести бесіду є однією із найважливіших проблем методики навчання іноземної мови.

В практиці викладання бесіда часто зводиться до вправ "питання-відповідь", при виконання яких вчитель, як правило, ставить питання, а учень відповідає на нього. Такий тип бесіди називається умовною бесідою і часто будується на матеріалі будь-якого тексту.

Одним із ефективних прийомів розвитку усного мовлення служить такий тип спілкування, як вільна бесіда.

Вільна бесіда передбачає самостійну діяльність, метою якої є встановлення контакту, взаєморозуміння; вплив на систему соціальних цінностей (переконань), емоційний стан іншої людини і т.д.

Тематика вільної бесіди характеризується виключною широтою діапазону і в принципі не залежить від місця дії. При переробці методичної моделі вільної бесіди суттєвими виступають такі фактори, як приналежність співрозмовника до тої чи іншої соціально-вікової категорії, характер мовного спілкування. Що стосується типових видів мовних стимулів у вільній бесіді, можна перерахувати наступні:

а) запит інформації про зацікавлену особу, подію;

б) інформування кого-небудь про що-небудь;

в) висловлення свого ставлення до події;

г) обмін думками або враженнями про що-небудь (кого-небудь);

д) встановлення контакту (наприклад, знайомства);

е) підтримання розмови і т.д.

Вільна бесіда як типовий вид спілкування характеризується деякими особливостями. Це:

різноманітність тем розмови;

їх відносна змінюваність;

різноманітність мовних стимулів;

4) довільна зміна ролей того, хто слухає, і того, хто говорить;

5) природність і невимушеність розгортання комунікації.

В структурі навчальної бесіди можна виділити деякі складові частини:

1) тема бесіди;

2) експозиція;

3) ключові слова;

4) мовна реакція - висловлювання учнів.

Навчальна бесіда може бути різноманітною за своєю тематикою. Життя школи, її учнів, події в класі, міжнародні події, література, спорт, побутові ситуації - усе це може бути предметом розмови.

Експозиція, або початкове висловлювання є тим словесним стимулом, який повинен викликати реакцію і спонукати до розмови. Наприклад, "Сьогодні ми святкуємо річницю до дня народження відомого німецького поета В. Гете".

Прогнозуючи мовну реакцію учнів і пов’язані із нею лексичні труднощі, вчителю слід підготувати ряд ключових слів і висловів, які можуть знадобитися при роботі. Ці слова повинні бути відомими учням, засвоєні раніше. Їх призначення - слугувати опорою, підказкою у випадку необхідності.

Як показує практика, мовна реакція учнів набуває форму реплік (здивування, запитання чи ствердження), рідше - форму висловлення у 2-4 реченнях.

Слід зазначити, що таку форму роботи, як непідготовлена навчальна бесіда, доцільно використовувати в основному в старших класах. Це пояснюється непростою структурою навчальної бесіди як прийому, з залученням в роботу відносно складного мовного матеріалу. Проведення як умовної, так і довільної бесіди передбачає володіння учнями певними навичками і вміннями, а також володіння рядом форм висловлювання таких як ключової фрази та вирази, сталі вирази, тощо. Навчальну бесіду рекомендується проводити у другій половині уроку, оскільки на початку заняття спостерігається певна скутість учнів. Бесіда ж потребує спонтанності, ініціативності, свободи дій.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Способи семантизації слів і словосполучень
Арсенал засобів, які вчитель може застосувати з метою розкриття значень слів і словосполучень, досить широкий: 1. Візуальні засоби унаочнення. Йдеться про застосування предметів, предметних картин і ...

Ефективність запропонованої методики, порівняльний аналіз
Отже, протягом місяця, діти із заїканням були розділені на 2 підгрупи за типом заїкання і з ними проводилися логоритмічні заняття за методикою Н.А. Ричкової. Наприкінці місяця ми могли спостерігати н ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net