Процес навчання мовленню

Педагогіка » Процес навчання діалогічному мовленню » Процес навчання мовленню

Сторінка 1

Процес навчання діалогічному мовленню складається із двох компонентів: по-перше придбання знань, по-друге розвиток умінь і навичок, причому знання переходять в процесі тренування і умінні.

Володіння набором мовних знаків представляє собою наявність в пам’яті людини цього набору знаків, а також умінь і навичок в застосуванні в ході спілкування. Навчальний процес ділять на дві фази: засвоєння мовного матеріалу і формування мовних умінь. Перша фаза – засвоєння мовного матеріалу є складним психологічним процесом, який в свою чергу включає ряд станів: це -

Ознайомлення з конкретним мовним матеріалом

Застосування конкретного мовного матеріалу для передачі і прийняття інформації.

Процес навчання повинен складатися в залежності від того від якого виду мовної діяльності проводяться навчання – усної мови чи читанню. Тому процес навчання потрібно підрозділяти: всі вправи на підготовчі до мови і мовні.

І.А. Грузинська висуває такі вимоги до системи вправ:

Послідовність вправ

Постійність

Перевага типів які ведуть до розширення їх діапазону і видозмін.

Розвивати діалогічне мовлення учнів випливає по визначеній методичній системі, що включає принципи навчання усно мовному спілкуванню, добір тематики і язикового матеріалу, його організацію з урахуванням інтересів і можливостей що навчаються, комплекс вправ і форм роботи, передбачає визначену структуру уроків іноземної мови.

Формування вміння вести бесіду є однією із найважливіших проблем методики навчання іноземної мови.

В практиці викладання бесіда часто зводиться до вправ "питання-відповідь", при виконання яких вчитель, як правило, ставить питання, а учень відповідає на нього. Такий тип бесіди називається умовною бесідою і часто будується на матеріалі будь-якого тексту.

Одним із ефективних прийомів розвитку усного мовлення служить такий тип спілкування, як вільна бесіда.

Вільна бесіда передбачає самостійну діяльність, метою якої є встановлення контакту, взаєморозуміння; вплив на систему соціальних цінностей (переконань), емоційний стан іншої людини і т.д.

Тематика вільної бесіди характеризується виключною широтою діапазону і в принципі не залежить від місця дії. При переробці методичної моделі вільної бесіди суттєвими виступають такі фактори, як приналежність співрозмовника до тої чи іншої соціально-вікової категорії, характер мовного спілкування. Що стосується типових видів мовних стимулів у вільній бесіді, можна перерахувати наступні:

а) запит інформації про зацікавлену особу, подію;

б) інформування кого-небудь про що-небудь;

в) висловлення свого ставлення до події;

г) обмін думками або враженнями про що-небудь (кого-небудь);

д) встановлення контакту (наприклад, знайомства);

е) підтримання розмови і т.д.

Вільна бесіда як типовий вид спілкування характеризується деякими особливостями. Це:

різноманітність тем розмови;

їх відносна змінюваність;

різноманітність мовних стимулів;

4) довільна зміна ролей того, хто слухає, і того, хто говорить;

5) природність і невимушеність розгортання комунікації.

В структурі навчальної бесіди можна виділити деякі складові частини:

1) тема бесіди;

2) експозиція;

3) ключові слова;

4) мовна реакція - висловлювання учнів.

Навчальна бесіда може бути різноманітною за своєю тематикою. Життя школи, її учнів, події в класі, міжнародні події, література, спорт, побутові ситуації - усе це може бути предметом розмови.

Експозиція, або початкове висловлювання є тим словесним стимулом, який повинен викликати реакцію і спонукати до розмови. Наприклад, "Сьогодні ми святкуємо річницю до дня народження відомого німецького поета В. Гете".

Прогнозуючи мовну реакцію учнів і пов’язані із нею лексичні труднощі, вчителю слід підготувати ряд ключових слів і висловів, які можуть знадобитися при роботі. Ці слова повинні бути відомими учням, засвоєні раніше. Їх призначення - слугувати опорою, підказкою у випадку необхідності.

Як показує практика, мовна реакція учнів набуває форму реплік (здивування, запитання чи ствердження), рідше - форму висловлення у 2-4 реченнях.

Слід зазначити, що таку форму роботи, як непідготовлена навчальна бесіда, доцільно використовувати в основному в старших класах. Це пояснюється непростою структурою навчальної бесіди як прийому, з залученням в роботу відносно складного мовного матеріалу. Проведення як умовної, так і довільної бесіди передбачає володіння учнями певними навичками і вміннями, а також володіння рядом форм висловлювання таких як ключової фрази та вирази, сталі вирази, тощо. Навчальну бесіду рекомендується проводити у другій половині уроку, оскільки на початку заняття спостерігається певна скутість учнів. Бесіда ж потребує спонтанності, ініціативності, свободи дій.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Фізичний розвиток і загартування дітей з вадами слуху
Фізичне виховання дітей з порушеннями слуху — один з важливих напрямків корекційно-педагогічної роботи — знаходиться в тісному зв'язку з усіма іншими сторонами виховання і навчання. Правильно організ ...

Діалог як засіб формування мовного етикету молодших школярів
Діалог - це форма спілкування, яка переважає в повсякденному житті, професійній діяльності людини. Державний стандарт початкової освіти загальноосвітньої школи серед вимог до рівня загальноосвітньої ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educationua.net