Процес навчання мовленню

Педагогіка » Процес навчання діалогічному мовленню » Процес навчання мовленню

Сторінка 2

Основні методичні положення. Принципи навчання усно мовному спілкуванню іноземною мовою, що застосовуються рівною мірою для розвитку діалогічної і монологічної мови, досить докладно

освітлені в методичній літературі. Тут ми розглянемо лише деякі відомі положення стосовно до системи навчання, що пропонується в посібнику.

Комунікативна спрямованість. Це ведучий принцип навчання діалогу, як і усного мовлення в цілому. Він включає цілий ряд приватних вимог, у тому числі:

а) комплектування лінгвістично виправданого мінімуму язикового інвентарю, що забезпечує рівень комунікативної достатності;

б) оцінку кожного мовного добутку, що включається в програму, з погляду реальності його появи в природних актах усного спілкування;

в) формування ситуативно-тематичного мінімуму з урахуванням інтересів і майбутніх потреб тих, яких навчають;

г) комунікативність мовних операцій при роботі над язиковим матеріалом (у всіх випадках, коли це можливо);

д) створення визначеної системи роботи, мотивованою потребою в мовному спілкуванні досліджуваною мовою.

(Розглянутий принцип зберігає свою дієвість у будь-яких умовах. Однак оскільки мова йде про середню школу, то методику навчання ДР варто конкретизувати, більш жорстко підійти до добору лексико-граматичного матеріалу, необхідно також врахувати вікові особливості учнів, визначити цікавлячі їхні мотиви й об'єкти, що можуть бути ефективними компонентами комунікативної моделі реального спілкування в навчальних умовах.

Комунікативна спрямованість має дві основні форми реалізації. Перша — інтернаціональне спілкування.

Для вчителя однією з найскладніших проблем, пов’язаних з навчанням усного мовлення, є розвиток в учнів вміння складати діалоги, самостійно розвивати думку бесіди, змінювати текст складеного діалогу.

В методичній літературі існує два шляхи, які ведуть до самостійного діалогу: варіативність та перетворення завченого базисного діалогу та складання діалогу за окремими репліками.

Розгорнутий процес складання діалогу включає наступні фази:

1) проектування діалогу;

2) його ситуативна експозиція;

3) розвиток реплік та управління діалогом в ході його проведення;

4) фіксація складеного діалогу в пам’яті;

5) його розігрування.

На початковому етапу навчання діалогічного мовлення вчитель повинен мати повне уявлення про даний діалог. Це проект діалогу, він служить орієнтиром для направлення дій при складенні діалогу (учням він не повідомляється). На початковому етапі навчання складання діалогу вчитель прагне до того, щоб учні подавали репліки, які передбачені проектом.

Експозиція називає діючі особи, умови та обставини, в яких проходить бесіда, відношення співрозмовників до предмету бесіди. В процесі розвитку діалогічних вмінь ініціативна експозиція ускладнюється і деталізується.

Навчання діалогічного мовлення на елементарному рівні - це, в першу чергу, колективне формулювання реплік під керівництвом вчителя. З часом форми навчання парного діалогу стають більш еластичними.

Після того, як діалог складений, відбувається його фіксація в пам’яті і його розігрування. Як правило, повторне розігрування без змін швидко (зазвичай після третього повторення) призводить до послаблення інтересу учнів, зате з більшим пожвавленням проходить робота по видозміненню складених діалогів.

Навчання монологічного мовлення є одним із завдань, яке стоїть перед вчителями-предметниками в процесі розвитку мовленнєвої діяльності в загальноосвітній школі.

Якщо ми говоримо про навчання даного виду мовлення, то маємо на увазі його наступні види:

опис - розповідь про кого-небудь чи що-небудь з детальним описом його особливостей;

повідомлення - об’єктивний виклад фактів;

характеристика - розповідь про специфіку, якості кого-небудь;

біографія - розповідь про чиєсь життя в хронологічний послідовності;

розповідь: - повідомлення, яке містить сюжет;

звіт - повідомлення про результати виконаної роботи.

Необхідно, щоб школярі протягом року вчилися кожному з перерахованих видів мовлення.

При розробці тематичного плану вчитель кожен раз зазначає собі, який види мовленнєвої діяльності потрібно розвивати. Сама тема підказує вчителю вид роботи, який відповідатиме змісту вибраної ним теми. Одні тексти можуть служити для опису людини, інші - ландшафту. Є тексти, які сприяють складанню характеристики, інші допомагають скласти біографію.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Програма соціальнопсихологічної корекції для дітей, які вчинили насильство в сім’ї
Мета: · корекція агресивних тенденцій поведінки підлітків. Предмет корекції: · підліткова агресивність. Об’єкт корекції: · підлітки з неадаптованими агресивними реакціями. Термін дії програми: · 3 мі ...

Мета, завдання та критерії обліку успішності учнів початкових класів з фізичної культури в школі
Облік успішності з фізичної культури в школі має на меті виявити стан засвоєння учнями навчального матеріалу, що вивчається на окремих уроках фізичної культури, повноту і точність засвоєння розділів ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net