Шляхи і методи розвитку міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку

У зв'язку з цим виникає необхідність нових підходів до формування міжособистісних відносин дошкільнят. Основною стратегією цього формування повинна стати не рефлексія своїх переживань і не посилення своєї самооцінки, а, навпаки, зняття фіксації на власному Я за рахунок розвитку уваги до іншого, почуття спільності і причетності з ним. Така стратегія припускає істотну трансформацію ціннісних орієнтирів і методів морального виховання дітей, що існують у сучасній дошкільній педагогіці.

Останнім часом формування позитивної самооцінки, заохочення і визнання достоїнств дитини є головними методами соціального та морального виховання. Цей метод спирається на впевненість у тому, що ранній розвиток самосвідомості, позитивна самооцінка і рефлексія забезпечують емоційний комфорт дитини, сприяють розвитку його особистості та міжособистісних стосунків. Таке виховання спрямовано на підкріплення позитивної самооцінки дитини. У результаті він починає сприймати і переживати тільки самого себе і ставлення до себе з боку оточуючих. А це є джерелом більшості проблемних форм міжособистісних стосунків.

Така фіксованість на собі і власних якостях закриває можливість побачити іншого. У результаті одноліток, найчастіше починає сприйматися не як рівний партнер, а як конкурент і суперник. Усе це породжує роз'єднаність між дітьми, в той час як головним завданням морального виховання є формування спільності та єдності з іншими. Стратегія морального виховання повинна припускати відмову від конкуренції і, отже, оцінки. Будь-яка оцінка (як негативна, так і позитивна) фокусує увагу дитини на власних позитивних і негативних якостях, на достоїнствах і недоліках іншого і в результаті провокує порівняння себе з іншими. Усе це породжує бажання догодити дорослому, самоствердитися і не сприяє розвитку почуття спільності з однолітками. Незважаючи на очевидність цього принципу, його складно виконати на практиці. Заохочення й осудження міцно увійшли в традиційні прийоми виховання.

Необхідно також відмовитися від змагального початку в іграх і заняттях. Конкурси, ігри-змагання, поєдинки та змагання досить поширені і широко використовуються в практиці дошкільного виховання. Проте всі ці ігри направляють увагу дитини на власні якості та гідності, породжують яскраву демонстративність, конкурентність, орієнтацію на оцінку оточуючих і в остаточному підсумку - роз'єднаність з однолітками. Саме тому для формування морального початку важливо виключити ігри, що містять змагальні моменти і будь-які форми конкурентності.

Часто численні сварки і конфлікти виникають через іграшки. Як показує практика, поява в грі будь-якого предмету відволікає дітей від безпосереднього спілкування, в однолітку дитина починає бачити претендента на привабливу іграшку, а не цікавого партнера. У зв'язку з цим на перших етапах формування гуманних відносин слід по можливості відмовитися від використання іграшок та предметів, щоб максимально спрямувати увагу дитини на однолітків.

Ще одним приводом для сварок і конфліктів дітей є словесна агресія (всілякі дражнилки, обзивалки та ін.) Якщо позитивні емоції дитина може висловити експресивно (усмішка, сміх, жестикуляція і т. д.), то самим звичайним і простим способом прояву негативних емоцій є словесне вираження (лайки, скарги і т. д.). Тому робота вихователя, спрямована на розвиток моральних почуттів, повинна звести до мінімуму мовну взаємодію дітей. Замість цього в якості засобів спілкування можна використовувати умовні сигнали, виразні рухи, міміку та інше. Крім того, дана робота повинна виключати будь-яке примушування. Будь-який примус може викликати реакцію протесту, негативізму, замкнутості.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Професійна мотивація
Сучасні соціально-економічні умови, що пов'язані зі становленням демократичної держави, цивільного суспільства, ринкових відносин, значно вплинули на всі сфери життя України, у тому числі, на вищу шк ...

Особливості розвитку дітей раннього віку
Відносно психолого-педагогічних, медико-біологічних досліджень, ранній вік визначається як фундаментальний період в розвитку людини, він - початковий і дуже важливий етап в формуванні особистості. Н. ...