Особливості навчання монологічному та діалогічному мовленню

“Hello, Chris. How are you?”

“Fine, thanks. What about you?”

“Oh, not too bad”.

Такі лаконічні репліки-реакції можливі завдяки тому, що пропущені члени речення легко відновити, виходячи з попередньої репліки.

У звичайному діалозі широко вживаються так звані delay words, тобто слова, які нічого не означають, але слугують для заповнення пауз у діалогах.

Наприклад: (анг.) well, well now, you know, let me think, in fact; і т. д.

У діалогічному мовленні широко вживаються “готові” мовленнєві одиниці. Їх називають “формулами”, “шаблонами”, “стереотипами”, які надають діалогові емоційності.

Розглянемо функції готових фраз на прикладі короткого діалогу.

“Excuse me”.

“Yes? Can I help you?”

“Could you, please, tell me the way to Trafalgar Square?”

“Well, look here. I am going in the same direction. I might show you the way there”.

“Oh, thank you. It’s very kind of you”.

“Don’t mention it”.

Перша готова фраза цього діалогу слугує для привернення уваги, друга – є реакцією на першу репліку, третя – для вираження подяки, четверта – реакція на подяку.

Залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняють функціональні типи діалогів: діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін враженнями (думками), діалог-обговорення (дискусія). Наведемо приклади можливих тем до кожного з цих типів діалогів, передбачених програмою для навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації:

“В місті” – діалог-розпитування;

“Зустріч в аеропорту” – діалог-домовленість;

“Відвідування театру” – діалог-обмін враженнями;

“Обговорення та вирішення ділових проблем” – діалог-обговорення.

Працюючи над формуванням умінь професійного спілкування першокласників в процесі вивчення іноземної мови, необхідно враховувати, що “ключові способи підвищення комунікативної компетентності слід шукати не в шліфовці поведінкових умінь і не в ризикованих спробах особистісної реконструкції, а через активне усвідомлення індивідом природних міжособових ситуацій і самого себе як учасника цих діяльнісних ситуацій, через розвиток соціально-психологічної уяви, яка дозволяє бачити світ з точки зору інших людей”.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Мотиваційно-виховний потенціал оцінки
Сучасні зміни, що відбуваються в освіті, істотно впливають на процеси, пов’язані з перевіркою, контролем та оцінкою знань, умінь і навичок учнів. Учені відмовляються від “рутинних” форм спонукання до ...

Активізація пізнавальної діяльності
Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики є активізація пізнавальної діяльності учнів. Саме від її вирішення залежить ефективність навчальної діяльності, ...