Особливості навчання монологічному та діалогічному мовленню

Педагогіка » Технологія навчання іноземної мови на початковому рівні » Особливості навчання монологічному та діалогічному мовленню

Сторінка 2

“Hello, Chris. How are you?”

“Fine, thanks. What about you?”

“Oh, not too bad”.

Такі лаконічні репліки-реакції можливі завдяки тому, що пропущені члени речення легко відновити, виходячи з попередньої репліки.

У звичайному діалозі широко вживаються так звані delay words, тобто слова, які нічого не означають, але слугують для заповнення пауз у діалогах.

Наприклад: (анг.) well, well now, you know, let me think, in fact; і т. д.

У діалогічному мовленні широко вживаються “готові” мовленнєві одиниці. Їх називають “формулами”, “шаблонами”, “стереотипами”, які надають діалогові емоційності.

Розглянемо функції готових фраз на прикладі короткого діалогу.

“Excuse me”.

“Yes? Can I help you?”

“Could you, please, tell me the way to Trafalgar Square?”

“Well, look here. I am going in the same direction. I might show you the way there”.

“Oh, thank you. It’s very kind of you”.

“Don’t mention it”.

Перша готова фраза цього діалогу слугує для привернення уваги, друга – є реакцією на першу репліку, третя – для вираження подяки, четверта – реакція на подяку.

Залежно від провідної комунікативної функції, яку виконує той чи інший діалог, розрізняють функціональні типи діалогів: діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін враженнями (думками), діалог-обговорення (дискусія). Наведемо приклади можливих тем до кожного з цих типів діалогів, передбачених програмою для навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації:

“В місті” – діалог-розпитування;

“Зустріч в аеропорту” – діалог-домовленість;

“Відвідування театру” – діалог-обмін враженнями;

“Обговорення та вирішення ділових проблем” – діалог-обговорення.

Працюючи над формуванням умінь професійного спілкування першокласників в процесі вивчення іноземної мови, необхідно враховувати, що “ключові способи підвищення комунікативної компетентності слід шукати не в шліфовці поведінкових умінь і не в ризикованих спробах особистісної реконструкції, а через активне усвідомлення індивідом природних міжособових ситуацій і самого себе як учасника цих діяльнісних ситуацій, через розвиток соціально-психологічної уяви, яка дозволяє бачити світ з точки зору інших людей”.

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сутність “організації” дитячого дозвілля
Сутність “організації” культурно-дозвіллєвої діяльності полягає в заміні особистісної позиції дітей у сфері дозвілля з пасивної, яке потребує безпосереднього педагогічного керівництва, на активну, що ...

Роль колективу у формуванні та становленні особистості школяра
Лише в атмосфері колективу з його гуманними етично - психологічними відносинами між людьми, можлива плідна творча діяльність кожного індивіда, створюються реальні умови для всебічного розвитку здібно ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.educationua.net