Структура нового шкільного самоврядування

Шкільний «Парламент» згідно нової структури має новий вигляд. Посади та організації перероблені на козацький лад:

- Школа – Січ, де кожен учень козак чи козачка;

- Шкільний Парламент – Козацька Рада, члени якої обираються на загальних зборах в актовій залі школи (Січі);

- Президент – Гетьман;

- Заступник Президента – Отаман;

- Секретар – Писар;

- Міністр з питань… - Полковник з питань…;

- Староста класу – Кошовий отаман або старшина куреня;

- Клас – Курінь.

Прийом до складу Ради здійснюється на зборах в актовій залі за згодою усих присутніх учнів та після проходження певного курсу присяги: знайомство з заповідями, правами та обов’язками, деякі знання з історії козаків, імена їх героїв тощо (це дає змогу підвищити рівень відповідальності у школярів). Припинення членства в «Раді» відбувається добровільно або за ухвалою Ради куреня (класу) як покарання за несумісні з цим Положенням дії. Члени «Ради» поділяються на козачат (молодших школярів) віком 6-10 років, джур козацьких (школярів середніх класів) віком 10-15 років, молодих козаків (школярів старших класів) віком 15-18, що дає змогу учням будь-якого віку бути членом «Ради». Наприклад, молодші школярі на зборах «Ради» можуть поскаржитись старшим школярам про те, що їх ображають школярі старших класів або з інших шкіл. Цим самим в цій ситуації починає проявлятися патріотичне виховання, адже патріот має захищати свій народ, жінок і дітей. За козацькою традицією кожен козак прагне мати побратима з однолітків. Посвячення в побратими відбувається за певним ритуалом і скріплюється козацькою незламною клятвою.

Член «Ради» має право:

- вирішального голосу при розгляді будь-яких питань «Ради»;

- обирати і бути обраним до козацької старшини всіх рівнів;

- брати участь в усіх заходах, що стосуються школи;

- виносити на розгляд козацької громади будь-які питання, що стосуються школи”;

- критикувати будь-яку особу й будь-який орган козацького товариства;

- апелювати ( звертатися з заявами, оскарженнями) до будь-якого вищого органу «Січі»;

- одержувати будь-яку інформацію про діяльність свого осередку та його окремих осіб, вимагати звіту й дострокового переобрання в разі потреби;

Член «Ради» зобов’язаний:

- бути патріотом своєї Батьківщини, готувати себе до захисту вільної, соборної і демократичної України;

- визнавати це Положення і дотримуватися його вимог;

- брати активну участь у роботі свого козацького осередку;

- зразково навчатися, пройти певний курс підготовки з питань козацької науки;

- невтомно працювати над вдосконаленням себе як людини і козака;

- постійно бути організованим і ініціативним, швидко і точно виконувати накази козацької старшини, мати охайний зовнішній вигляд, суворо дотримуватися дисципліни і правопорядку;

- свято дотримуватися кодексу лицарської честі;

- бути принциповим і вимогливим з питань збереження навколишнього природного середовища, брати активну участь в заходах щодо його збереження.

Молоді козаки допризовного віку згідно з чинним законодавством в установленому порядку стають на облік у військовому комісаріаті, а потім як козаки призиваються або за контрактом ідуть на військову службу до підрозділів Збройних Сил, Прикордонних військ, Цивільної оборони та Внутрішніх військ України. Десятки об’єднуються в загін ( шкільний клас), загони козацької молоді одного віку (школярі-однокласники) входять до складу сотні, а сотні до козацької організації навчального закладу. На чолі кожної структурної козацької одиниці традиційно стоїть козацька старшина, бажано з козаків-старшокласників: у заставі – заставний; у десятці – отаман ( десятник ); у Раді – отаман, писар, обозний скарбник шафар; у сотні – отаман, писар, осавул; у курені (класі) – отаман, писар, обозний, осавул, скарбник. Щорічно на початку навчального року на Раді куреня (класу) вирішується питання про перехід школярів до наступного, вищого за віком ступеня в Січі: козачат (1-4 класи) - до джур козацьких (5-9 класи); джур козацьких - до молодих козаків (10-11 класи), а першоклас­ників в цей період приймають в козачата.

Старшина загону щотижнево проводить з козачатами, джура­ми козацькими і молодими козаками заняття і тренування, які сприяють закріпленню знань з історії народу та його традицій. У класі ведеться щоденник козацького загону, облік патріотичної та масової роботи, що прово­диться в загоні, відвідування козаками спортивних занять та занятть з різних дисциплін за розкладом. Козаки полковники з різних питаннь, що вибрані на козацькій учнівській Раді організують роботу, кожний по своєму напрямку і за її виконання несуть особисту відповідальність перед радою, що їх вибрала. У кожному курені визначається єдиний день підготовки учнів - "День козака" (різні види позакласних заходів), що є днем оборонно-масової і спортивної роботи в навчальному закладі. У цей день кожного тижня за календарним планом штабу куреня в за­гонах проводяться заняття по розділам козацького вишколу, конкур­си, огляди, естафети, змагання, вікторини, олімпіади, фестивалі, операції за змістом Програми національно-духовного відродження та Програми допризовної підготовки молоді. У інші дні тижня в навчально-виховних закладах в позаурочний час і за місцем проживання за окремим розкладом проводяться навчання та тренування в гуртках і секціях традиційних козацьких і сучасних олімпійських видів фізичної культури, спорту, національних військових умінь, а також культури, гуманітарних, математичних та природничих наук. "День козака" визначається штабом куреня з урахуванням загального плану навчально-виховної роботи навчального закладу і затверджується наказом директора. "День козака"може проводитися по змінам і курсам в залежності від кількості учнів і можливостей навчального закладу. Всі заходи "Дня козака" проводяться в позаурочний час. У вихідні дні і в дні канікул загони можуть проводити лижні, велосипедні, шлюпочні і піші походи, марші-кидки, тактичні ігри на місцевості, трудові десанти по обладнанню і ремонту вій­ськово-спортивних споруд, по допомозі немічним людям, по виконан­ню природозахисних заходів, тощо.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Теоретичний аналіз змісту статевого виховання школярів
Входження України до Європейського освітнього простору ставить нові вимоги до навчання та виховання підростаючого покоління, яке має ввібрати кращі досягнення національної та світової культури як в і ...

Абсолютна і відносна похибка наближеного значення числа
Значення чисел, якими користуються у практичних розрахунках, бувають точними і наближеними. Причини появи наближених значень чисел і величин можуть бути різними: неточність методу розв'язування; обме ...