Хід та організація дослідження в фізико-математичних класах

Проходивши педагогічну практику в НВК (школі-ліцею) № 28 ми виявили певну закономірність досліджуючі архівні документи школи і провівши опитування вчителів - більшість учнів фізико-математичних класів після закінчення школи пов’язують своє життя з хімічними, хіміко-технологічними спеціальностями. Це пов’язано з дуже сильною педагогічною, методичною базою школи. Тут працює вчитель вищої категорії Стародубцева Євдокія Григоріївна, яка з перших уроків змогла привити своїм учням любов до хімії. Діти добре навчаються, швидко освоюють хімічні знання.

Взагалі фізико-математичні класи вважаються в школі найбільш сильними, цікавляться факультативами з хімії, беруть участь в усіх природничих акціях. Дослідивши рівень знань 9 фізико-математичного класу 2003 року навчання ми запропонували їм провести такий же експеримент як і в хімічному класі.

Ми спеціально для математичного класу розробили лекційно-семінарський комплекс з теми “Залізо та його сполуки" з урахуванням особливостей класу та зменшеною кількістю годин.

Учням також пропонувалася система психотренінгу та діограм. Активно проводилася робота з опорними конспектами.

Наприкінці експерименту проводилася психолого-педагогічне дослідження “Відкритий мікрофон". Також був проведений інтегрований урок хімії з географією “Металургайний комплекс". Чорна металургія України".

Після проведення експерименту в 9 фізико-математичному класі ми отримали гарні результати.

Успішність навчання покращилася на 25%. Діти дуже схвально відгукували про нову систему їм сподобалося спілкуватися, відстоювати свої думки.

Успішність учнів 2002 року навчання 9 фізико математичний клас. Викладання теми “Залізо та його сполуки" за традиційною системою.

Результати атестації по темі “Залізо та його сполуки" за лекційно семінарською системою учні 2003 року навчання

В цілому по роботі можна зробити такі висновки:

1. Наведено загальні відомості про шляхи й засоби підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії.

2. Розроблена методика модульного навчання у поєднанні з лекційно-семінарською системою при вивченні теми “Залізо та його сполуки”.

3. Описано зв’язки при викладанні математики й хімії при вивченні теми “Залізо та його сполуки".

4. Здійснена розробка уроків модулів з теми “Залізо та його сполуки".

5. Відмічені особливості використання опорних конспектів-схем на уроках хімії в спеціалізованих класах.

6. Розроблений конспект уроків, що дозволяє викладати хімію по лекційно-семінарській системі у фізико математичних класах

7. Створена особлива методика психотехніки, що дозволяє покращити психологічний клімат на уроці.

8. Запропоновані тренінгові методики, що активізують і інтенсифікують вивчання хімії за лекційно-семінарською системою.

9. Проведені експериментальні дослідження по впровадженню лекційно-семінарської системи при вивченні теми “Залізо та його сполуки”:

в класах з поглибленим вивченням хімії.

в фізико-математичних класах.

По матеріалам дипломної роботи написана стаття: “Шляхи і засоби інтенсифікації навчального процесу при викладанні хімії за лекційно-семінарською системою в класах з поглибленим вивченням цього предмету".

Цікаве про педагогіку і навчання:

Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань
Аналіз наукової літератури та дані констатувального етапу експерименту було взято за основу для визначення умов розвитку пізнавальної активності старших дошкільників. Основною метою формувального ета ...

Коригувальний вплив вчителя
Універсальним методом оптимізації засвоєння навчального матеріалу можна вважати коригувальний вплив учителя. Коригувальні впливи особливо ефективні, коли вони індивідуалізовані. Це не завжди здійснен ...