Вплив плавання на хворих дітей

організація поетапного відпрацювання у грі нових, особливо в незвичайному водному середовищі більш адекватних способів орієнтування юнаків у проблемних ситуаціях, їх інтеріоризація і засвоєння;

формування здатності глухих юнаків до довільної регуляції діяльності на основі підкорення поведінки системі правил, регулюючих виконання ролі і правил, а також поведінки їх під час ігор на воді. Крім того, ігри на воді є найбільш дійовим методом корекції рухової сфери для глухих юнаків.

Заняття плаванням у поєднанні з ігровими засобами сприяють корекції психічного розвитку і засвоєнню одного із основних життєво важливих навичок - пересуванню у воді. Заняття в басейні упорядковують поведінкові реакції, виробляють самодисципліну, зібраність, виховують працелюбність, формують навички колективної взаємодії. Виконання рухів у воді сприяє покращанню діяльності вегетативної нервової системи, стимулює розвиток дихальних м'язів і м'язів пояса верхніх кінцівок.

Програма корекції рухової сфери у глухих юнаків включала 2 етапи: підготовчий та основний.

Введення підготовчого етапу для глухих юнаків було пов'язане з підготовкою опорно-рухового апарату, покращанням функціонального стану м'язів і суглобів, кардіореспіраторної системи. Створювались мотиваційні настанови на заняття плаванням, вирішувались завдання формування навичок роботи в групі з підвищеною увагою і дисциплінованістю, що забезпечувало ефективність проведення занять з даною категорією юнаків. На другому основному етапі глухих юнаків навчали вправам для освоєння з водою і плаванням на грудях і на спині, а також вправам на оволодіння м'ячем.

Корекція рухової сфери у глухих юнаків засобами плавання реалізовувалась у такій послідовності: вправи для освоєння у воді і плавання, на дихання, оволодіння основами техніки плавання, розвиток фізичних якостей з використанням ігор, естафет, ігрових вправ. У процесі проведення експерименту глухим юнакам пропонували такі методи: практичні, наочні, словесні.

Слід вказати, що на підготовчому етапі з глухими юнаками використовували ігровий метод. При цьому їм пропонували сюжетні завдання, естафети, образні порівняння. Не застосовували імітаційних вправ, оскільки позитивного переносу навичок при навчанні у воді не відбувається.

При заняттях здійснювали опору на збережену пропріоцептивну чутливість. Глухі юнаки краше засвоювали плавання на грудях, оскільки так вони легше орієнтуються в просторі. На заняттях глухих юнаків ділили на 2 підгрупи. При цьому на заняттях були присутні 2 вчителі. Слід проводити відкриті заняття з елементами ігрових дій на воді.

Особливу роль необхідно приділяти навчанню видиху у воді для розвитку дихальних м'язів. Вправи на дихання і погодження дихання з рухами рук слід виконувати стоячи у воді біля нерухомої опори.

Значну частину експериментальної програми складали ігри та естафети, стрибки у воду у варіативних умовах, скочування з гірок різної висоти, а також вправи ігрової спрямованості. При цьому розбирали основні вправи, додавали проговорювання ключових слів. Усі завдання виконували в інтегрованих групах спільно з тими однолітками, які чують.

Доступність пропонованого матеріалу забезпечується поєднанням застосування наочних посібників, додаткових орієнтирів, дактильної мови, виразної артикуляції. Показ вправ здійснюється безпосередньо перед їх виконанням.

Особливу роль для глухих юнаків в умовах водного середовища набуває спеціальна система жестів, як додаткові орієнтири застосовуються рухові плавальні засоби, умовні сигнали і дактильна мова. Ігри сприяли подоланню відчуття невпевненості і страху, більш швидкій адаптації до води та оволодінню всіма технічними й ігровими елементами. Нами були запропоновані такі рухливі ігри на воді: "Пірнання", "Роби як я", "Водолази", "Гумовий м'ячик", "Слалом", Буксири". Слід вказати, що корекцію рухової сфери у глухих юнаків здійснювали ігровими засобами на воді з активізацією їх пізнавальної діяльності. Особливості розвитку рухової сфери обумовлені в основному трьома факторами: функціональним порушенням деяких фізіологічних систем, відсутністю слуху і недостатнім розвитком мови. Зі втратою слуху значно знижується обсяг мовної інформації, яка бере участь у формуванні усіх видів діяльності. У зв'язку з цим словесна мова була необхідним фактором при навчанні фізичним вправам і руховим діям у процесі ігрової діяльності.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Емпатія у педагогічному спілкуванні
У Концепції національного виховання розглядаються основні завдання, принципи роботи школи України, вимоги до організації виховної роботи в системі освіти (Україна XXI ст). Педагогічне спілкування - ц ...

Застосування інтерактивних технологій — один із напрямків удосконалення навчально-виховного процесу
Сучасному навчально-виховного процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв’язування провідних задач і завдань на уроках ма ...