Планування занять з трудового навчання

Педагогіка » Методика формування загально трудових вмінь танавичок учнів » Планування занять з трудового навчання

Сторінка 3

Завдання вчителя полягає передусім у тому, щоб не допустити їх. Очевидно, виконати це завдання можна тільки тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому вчитель праці систематично шукає шлях для усунення причин, що призводять до вивчення яких теж можливі пошуки, вчитель намічає профілактичні заходи для недопущення їх.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом різальних інструментів, а також належної кількістю заготовок. Треба мати достатню кількість запасних інструментів і заготовок на той випадок, коли будь-якій інструмент вийде з ладу, а заготовка буде зіпсована.

Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших.

Інструмент заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо до вчителя підготовити технічну документацію. Це насамперед рисунки і технологічні карти. Залежно від складності виробу, від підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а меті уроку розкривають навчальні завдання. Об’єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них.

Отже, результатом планування є перспективне планування (кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план), і поточне (результатом якого є план конспект).

Педагогічний експеримент проводився в три етапи: перший етап дозволяє встановити нинішній стан справ із формуванням загально трудових вмінь і навичок (констатуючий експеримент), другий – впровадити нововведення в навчальний процес, а третій – перевірити ефективність цих нововведень. Оскільки результати нашого експерименту потрібно з чимось порівнювати, то ми проводили в одних класах навчання за старою програмою (контрольні класи), а в інших – за новою (експериментальні класи).

Педагогічний експеримент ми проводили в 7–му класі. Ще до початку експерименту ми намагалися підібрати класи так, щоб рівень навчальних досягнень у них був приблизно однаковим. Для цього ми враховували оцінки у класних журналах та сформованість окремих вмінь. Крім того ми намагались враховувати ступінь самостійності учнів при виконанні якихось вправ чи завдань. Це можна було прослідкувати за кількістю звернень про допомогу до вчителя.

На початку вивчення розділу “Проектування та виготовлення виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних рлбіт” ми провели констатуючий експеримент, який дозволив нам виявити слабкі місця (прогалини в знаннях, невміння працювати з деякими інструментами, володіння якими передбачає Програма: вибирати заготовку, користуватися штангенциркулем; вибирати глибину різання, змінювати частоту обертання шпинделя та звернути на них увагу в кінці експерименту.

Також ми намагались врахувати сформованість нових вмінь (самостійно вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу) наприкінці вивчення теми.

2.5. Аналіз результатів педагогічного експерименту.

Як до контрольних, так і до експериментальних класів ми застосовували єдині вимоги до вмінь учнів. Про сформованість тих чи інших вмінь ми судили за тим, наскільки швидко і якісно учні засвоювали їх: вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу (шорсткість оброблюваної поверхні) Результати нашого експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

рис.1

На цій діаграмі цифрами від 1 до 12 ми позначили середню оцінку класу пораховану за формулою , де і – порядковий номер учня в списку, n – загальна кількість учнів, а римськими числоми від І до V ми позначили порядковий номер вміння:

І – вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач

IV ‑ перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Діагностика особливостей мислення емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку
Мислення дошкільника відрізняється від мислення молодшого школяра: по-перше, більш низькими темпами його розвитку, по-друге, суттєвими структурними і якісними перетвореннями, які проходять в самих ін ...

Особливості професійної підготовки майбутніх вчителів-хореографів у системі педагогічної освіти
Проблема реформування підготовки сучасного педагога-хореографа зумовлена зміною підходів і технологій навчання у вищій педагогічній школі, які мають зосереджуватися передусім на формуванні професійно ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net