Проблема підготовки майбутніх соціальних педагогів у контексті неперервної освіти

Важливим в аспекті теоретичного аналізу нашої проблеми є дисертаційне дослідження З.З.Фалинської „Практична підготовка майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах"(2006 р.). Під професійною підготовкою соціальних педагогів авторка розуміє процес формування фахівця нового типу, здатного швидко й адекватно реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві, компетентно вирішувати соціально-педагогічні проблеми в усіх типах та видах навчально-виховних установ і закладів соціальної роботи, на всіх рівнях управління.

У своїй роботі „Професійна підготовка соціальних педагогів у вищих навчальних закладах Німеччини" (2008 р.) О.Ю.Пришляк здійснила аналіз німецького досвіду підготовки соціальних педагогів, а також порівняла його з особливостями функціонування вітчизняної системи соціально-педагогічної освіти. На основі цього О.Ю.Пришляк зробила висновок про те, що детального вивчення заслуговують: подальший розвиток партнерських взаємин вищих навчальних закладів із соціальними/соціально-педагогічними установами; здійснення професійної підготовки соціальних педагогів в Україні відповідно до світових стандартів.

Ми повністю поділяємо думку дослідниці, оскільки для забезпечення високого рівня професійної підготовки соціальних педагогів, необхідний тісний зв'язок теорії з практикою соціально-педагогічної роботи.

К.В. Бакланов у своєму дослідженні „Формування основ самоусвідомлення соціального педагога в процесі професійної підготовки" (1998 р.) розробив модель, яка містить три основні рівні розвитку, які проходить самоусвідомлення соціального педагога в процесі професійної підготовки і професійного самовдосконалення: перший рівень відповідає періоду професійної підготовки - це рівень формування основ; другий рівень відповідає закінченню професійної підготовки і оволодінням системою професійних знань, умінь та навичок, які становлять професійну компетентність; третій рівень - це рівень, яким володіє сформований професіонал, який має досвід професійної діяльності і володіє професійною духовністю як гармонією загальнолюдських, професійних і особистісних ідеалів.

У роботі С.Ю. Пащенко „Підготовка соціальних педагогів до організації освітньо-дозвіллєвої діяльності учнівської молоді" (2000 р.), авторка теоретично та методично обґрунтувала положення щодо організації підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності в освітньо-дозвіллєвій сфері. Соціальний педагог має бути підготовленим до організації освітньо-дозвіллєвої діяльності, тому що в закладах освіти він здійснює роботу по залученню підлітків до молодіжних організацій; волонтерської роботи в різних соціальних службах; різноманітних акцій, гуртків, спортивних секцій, екскурсій, виставок, конкурсів тощо.

О.В. Пономаренко у своєму дослідженні „Формування професійно-етичної культури соціального педагога" (2001 р.) розробила морально-психологічну модель соціального педагога, яка включає такі цінності: творчий характер і соціальна значущість його праці, можливість самореалізації, любов і прихильність до дітей, тактовність і толерантність, доброзичливість, справедливість, принциповість, здатність правильно оцінити внутрішній стан іншої людини, співчувати, співпереживати, бути прикладом для наслідування, стимулювати чи втішати людину, добирати необхідний стиль спілкування, самостійність і творчість у прийнятті рішень тощо. Авторка вважає, що ці якості можуть проявлятися лише завдяки усвідомленої, цілеспрямованої й соціально орієнтованої діяльності спеціаліста.

На нашу думку, високий рівень таких якостей у соціального педагога забезпечить можливість налагоджувати ефективну соціально-педагогічну взаємодію з учнями, бути контактним не лише з дітьми, а й з батьками та колегами.

О.І. Гура в науковій праці „Педагогічні умови формування професійних комунікативних якостей соціального педагога" (2001 р.)зазначає, що професійні комунікативні якості соціального педагога є базовими, інтегративними характеристиками, які визначають продуктивність реалізації всіх функцій професійної діяльності спеціаліста.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Моніторинг систем управління якістю ВНЗ
Традиційно моніторинг якості вищої освіти пов’язується зі спостереженням та оцінюванням результатів освіти з подальшим їх аналізом і вжиттям заходів для підвищення рівня підготовки випускників ВНЗ. У ...

Сутність терміну «Дозвілля» та «Культурно-дозвіллєва діяльність» дітей у контексті сучасного життя
Дозвілля – це час вільного вибору занять, розваг, друзів. Вільний час у нашому дослідженні розглядається як позаурочний час, який може бути використаний дітьми для поглиблення своїх знань з усіх навч ...