Технологія професійного самовиховання майбутніх соціальних педагогів

5. Самовдосконалення студентів у процесі оволодіння професійно-педагогічними вміннями

Завдяки професійно-педагогічним умінням соціальний педагог реалізує свої професійні функції: передає молодому поколінню соціальний досвід, формує у нього потрібні соціально-особистісні якості, підготовлює до життя.

До основних професійно-педагогічних умінь належать:

- пізнавальна;

- конструктивні;

- комунікативні,;

- інформаційні;

- організаторські.

Будучи відображенням загально інтелектуальних здібностей педагога, пізнавальні вміння включають:

- вміння спостерігати і розуміти людей, їх внутрішній світ;

- вміння орієнтуватися в отриманій інформації, відбирати з неї необхідне для своєї діяльності;

- вміння усвідомлювати і контролювати свій фізичний і психічний стан, регулювати свою поведінку.

Ці вміння і здібності можуть розвиватися і стихійно, проте ефективним є їх свідомий саморозвиток, де значна роль належить спостережливості. Спостережливість ґрунтується на увазі, сприйнятті, мисленні та пам’яті. Педагогічна спостережливість – не частковий психічний процес, а властивість особистості соціального педагога. Спостережливість – це вміння “вбирати в себе” то, що бачиш, чуєш і обдумати це. Це зацікавлене сприйняття, що супроводжується інтенсивною роботою розуму.

Становлення педагогічної спостережливості можна пояснити з точки зору теорії поетапного формування розумових дій. Процес цей проходить через наступні основні перехідні етапи. Спочатку накопичуються знання про ті зовнішні ознаки, в яких проявляються емоційні, інтелектуальні та вольові процеси і стани особистості, а саме: міміка, жести, інтонація. Спостерігаючи, необхідно потім проаналізувати.

Конструктивні вміння – це здатність планувати, передбачати хід і результати соціально-педагогічної роботи Для цього необхідно володіти розвинутим психолого-педагогічним мисленням та уявою.

Комунікативні уміння, як і пізнавальні є загальнолюдськими вміннями. Проте для соціального педагога вони є професійною якістю його особистості.

Майбутньому спеціалісту необхідно знати і володіти формами і культурою спілкування. У різних соціальних, професійних і побутових умовах спілкування набуває самі різні форми. Найбільш типовими формами між особистісного спілкування вважаються наступні: анонімне, функціонально-рольове (ділове), неформальне й інтимно-сімейне спілкування.

Самовиховання як свідома і цілеспрямована діяльність людини спрямована на вдосконалення своєї особистості розглядається перш за все з точки зору змісту того, що необхідно вдосконалювати. Майбутній соціал ний педагог ставить перед собою ціль – якнайкраще підготуватись до майбутньої професійної діяльності. Відповідно, змістом. Завданнями професійного самовиховання студента є професійно значимі якості його особистості.

Становлення педагогічної спостережливості можна пояснити з точки зору теорії поетапного формування розумових дій. Процес цей проходить через наступні основні перехідні етапи. Спочатку накопичуються знання про ті зовнішні ознаки, в яких проявляються емоційні, інтелектуальні та вольові процеси і стани особистості, а саме: міміка, жести, інтонація. Спостерігаючи, необхідно потім проаналізувати.

Майбутньому спеціалісту необхідно знати і володіти формами і культурою спілкування. У різних соціальних, професійних і побутових умовах спілкування набуває самі різні форми. Найбільш типовими формами між особистісного спілкування вважаються наступні: анонімне, функціонально-рольове (ділове), неформальне й інтимно-сімейне спілкування.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аналіз програми з декоративної діяльності дошкільників за мотивами народних промислів
Декоративно-прикладне мистецтво розвиває у дитини відчуття прекрасного. Витвори народного декоративного мистецтва близькі дітям барвистістю, простотою композиції. Знайомлячи дітей з витворами декорат ...

Основні складові шкільного курсу “Валеологія”
На сучасному етапі розвитку суспільства науково-технічний прогрес характеризується стрімким зростанням обсягу наукової інформації. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність упровадження нових дисциплін ...