Формування у молодших школярів самостійності як риси особистості

Педагогіка » Формування у молодших школярів самостійності в процесі роботи з дитячою книжкою » Формування у молодших школярів самостійності як риси особистості

Сторінка 7

Таким чином, усі учні класу, через завдання, поставлені до уроку, :змогли проявити свою творчість, а це говорить про розуміння даних завдань і бажання проявити себе з найкращої сторони.

Підготовка до уроку на тему: "Усна народна творчість" велась дещо в іншому напрямку: насамперед, учні повинні були самостійно розібратись, що належить до теми уроку. Звичайно, з деякими основними напрямками вони вже були знайомі з уроків класного читання: казки, прислів'я, але, що ще відноситься до народної творчості, не знали. Як потім сказали діти, вони і не уявляли, що усна народна творчість така різноманітна і багатогранна: прикмети, скоромовки, нескінченні пісеньки, загадки, легенди і т.д. Був проведений конкурс на кращий вірш, учні розповідали, давали відповіді на запитання і самі запитували:

Хто є автором цього вірша?

Чи знаєш ти історію вірша? Розкажи.

Подумай, на що треба звернути увагу читаючи цей вірш? Чи є у ньому незрозумілі слова? Де ти міг чути ці слова? Хто говорить ці слова?

4. Чому цей вірш тобі подобається? Які рядки відображають головну думку вірша?

Попередньо учні отримали завдання: для голосного читання вибрати і підготувати такий твір, який особливо сподобався і пояснити причини вибору; намалювати словесні картинки улюблених героїв прочитаного твору; підготуватись до творчого переказу від імені героя казки; підібрати приказки до розповіді або діючої особи.

Як з'ясувалось, діти дуже полюбляють розгадувати загадки, при чому не просто розгадувати, а практично всю роботу організовувати так, щоб вона тісно перепліталась з ними. Даючи дітям завдання знайти загадки про тварин, а це було одне з-поміж інших завдань, не сподівались такого ставлення, деякі завдання взагалі не були виконані, проте загадок було достатньо, як по темі, так і поза нею. І що головне, робота велась не просто загадка-відгадка, а сам процес розгадування був захоплюючим. Адже, методика роботи з загадками передбачає, що навчати дітей відгадувати слід починати не з загадування, а виховання вміння сприймати предмети і явища. з різних боків, бачити світ у різноманітних зв'язках і залежностях, у кольорах, звуках, русі, зміні. Ці знання висловлюються влучним, образним словом. Під час спостережень учні знаходять слова, які б точно відбивали побачене. Наприклад, пропонували дітям склянку води, пісочний годинник, соломинку. Діти повинні були відгадати, до якої з казок Г.К.Андерсена це відноситься. Поки діти думали, зачитали їм загадку:

Один біжить, другий лежить, а третій кланяється.

(вода, пісок, очерет).

Або, загадуючи один одному загадки про тварин, демонстрували їм ілюстрації, на основі яких діти коментували свої відповіді.

Аналіз прочитаних оповідань доцільно вести так, щоб діти самі приходили до відповідних оцінок поведінки персонажів, висловлювали своє ставлення до описаних подій. Вчителю слід ширше застосовувати запитання, які змушуватимуть учнів думати, порівнювати, оцінювати, робити висновки хоча можливість застосовувати запитання, що спонукають учнів до репродуктивної відповіді не відкидається.

При роботі над казкою увагу учнів слід зосереджувати на розкриття особливості казки як жанру. Звичайно, від учнів не слід вимагати наукового її визначення. У початкових класах мова може йти про набуття загальних уявлень про казку та її відмінності від інших жанрів: умовність, наявність однотипних дій, особливості побудови цього виду народної творчості. Щодо опрацювання легенд вчителю слід звернутись до історичної сторони вивчення цього жанру. Адже важливо підвести учнів до сприймання легенд як подій, що дійсно відбувалися, але факти і достовірність яких дещо перебільшена. Легенди поглиблюють в учнів уявлення про минуле, що створило теперішнє і мають великий вплив на майбутнє. Вчитель підводить учнів до розуміння того, що легенда – це не тільки вимисел народу у минулому, але історичність викладених фактів, які за своєю суттю правдиві.

Мовлення – комунікативний засіб, що обслуговує людей у їхньому спілкуванні, надає можливості виражати емоції. Культура спілкування, культура почуттів виховується у процесі спілкування. Найбільш складною в системі уроку є організація природної ситуації, доброзичливості, комунікації. Але сама мова, народна творчість мають багаті почуттями і емоціями твори, що дозволяють організувати цікаву і корисну розмову. Це пісеньки-приспіви і нескінченні пісеньки. Саме завдяки їм школяр опановує почуття, вчиться вільно володіти мімікою, розуміти значення найпростіших жестів. Такі нескінченні пісеньки дають можливість учням самостійно виявити свої акторські здібності у маленькому театрі (класі): поза, міміка, мовлення, жести. Дитина самореалізується, що дуже важливо у молодшому шкільному віці.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Цікаве про педагогіку і навчання:

Положення про спортивний зал загальноосвітнього навчального закладу
І. Загальні положення Положення про спортивний зал загальноосвітнього навчального закладу (далі Положення) розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту»; Закону України «Про ф ...

Характерні причини конфліктів у взаємодії студентів і викладачів
Взаємодія по лінії «викладач — студент» є одним з основних у всьому соціально-педагогічному процесі. Саме тут відбувається безпосередня «передача» всього різноманіття знань, інформації, установок, ці ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net